"Динамо" висновків не робить: у чому головна причина нового провалу киян у Лізі конференцій. Огляд матчу проти "Омонії"

У 4-му турі Ліги конференцій київське "Динамо" вкотре програло. У матчі, де ми мали брати дешеві 3 очки, ми напускали два голи та не спромоглися пробити справжню стіну на воротах "Омонії". OBOZ.UA аналізує, чому найкращі ідеї з матчу проти "Зринськи" не вдалося реалізувати жодному з футболістів.

Стартові склади

"Динамо": Нещерет, Попов, Піхальонок, Волошин, Михавко, Рубчинський, Огундана, Караваєв, Кабаєв, Тіаре, Михайленко

"Омонія": Узохо, Масурас, Шимич, Агузуль, Кіцос, Еракович, Марич, Евандру, Андреу, Неофіту, Семеду

Перший тайм. 45 хвилин спостерігаємо, як зникає "Динамо"

Із перших хвилин "Динамо" як за підручником йшло непогано: володіння, широка гра, при втраті забирали м’яча та йшли в нову атаку. Оборона "Омонії" на початках не була якоюсь структурою, радше накопичення футболістів у зонах, аби просто закрити ворота. Більше тиску давали на лівий фланг, щоб там, як і проти "Зриньски", щось вигадали Михавко з Шолою. Хоча чіткого нападника не було, там постійно передача йшла на когось із трійки Шола-Волошин-Кабаєв.

Половина першого тайму пройшла непомітно і в постійних спробах. "Динамо" все намагалося конкретніше закріпитися в третій зоні, особливо агресивно діяли Волошин і Караваєв, ніби показуючи, що їх сторона теж хоче бути небезпечною. Тоді як кіпріоти здебільшого збивали темп і запам’яталися лише кількома спробами закидань на хід. А як не вийшло - поверталися нижче і чекали нову можливість. От тільки з кожною такою спробою зростала влучність, до 20 хвилини обидва голкіпери здійснили по сейву.

Найбільше проблем було не від суперника, а від захисників: в умовах незамінності в захисті, від них вимагали впевнені дії. Натомість Тіаре часто піднімався вперед і помилявся, особливо у верховій боротьбі. Попову доводилося грати за двох, щоб закрити лінію і він теж у певних епізодах конкретно не встигав. У Дениса була задача на все поле, навіть до нападу підключатися. Власне попереду і він отримав по спині, через що кияни 2 хвилини були в меншості. Короткострокова перебудова коштувала двох ударів по наших воротах і впевненості від "Омонії", яка зростала у геометричній прогресії.

Спроби наситити центр привезли пенальті. В моменті закидання команда була дуже високо і напівтравмований Попов пропустив забігання Андреу. Він лише торкнувся його рукою - і нападник впав, витискаючи максимум з епізоду. До позначки підійшов непомітний до цього Семедо - і вгатив так, що Нещерет ніяк не встигав потягнути. "Динамо" традиційно пропускає першим у грі з невеликою кількістю моментів. 1:0.

Команда Шовковського вже зараз не мала позитивної ідеї. Порожні паси та обрізки на відкритому полі супроводжували їх весь матч. Караваєв ніби дивиться на адресата - і дає в молоко; Кабаєв хоче комусь вирізати вперед - і віддає аж на Нещерета; Михайленко в центрі зник - його вимушено дублюють інші футболісти. Все було настільки погано, що Пихальонок у відчаї пробив правою. На початку гри біло-сині дійшли до чужих воріт і намагалися бити, але вже за 30 хвилин забули, як це робити і ледь доповзали до центру поля. Навіть магія Михавка з Шолою розчинилася. У Попова взагалі після травми почалося роздвоєння особистості: в атаці грала травмована людина з карткою, а в атаці - відчайдушна особа нібито без гірчичників (із небезпечними фолами і постійним ризиком лишитися вдесятьох).

Під кінець тайму "Омонія" вела себе ніби якийсь англійський гранд, зі швидкими виходами в атаку і таким же швидкими поверненнями для оборони. "Динамо" зливало навіть 100% моменти - Шола перед воротами нащось котив на Волошина, який був закритий двома захисниками, а не пробивав. Стандартів було мало, рідкісні кутові ставали просто подачами. За 45 хвилин кияни запам’яталися агресією поза спортом, змарнованим моментом, поганими пасами та одразу 3 жовтими картками. А ще - величезною невпевненістю.

Другий тайм. Робимо все, щоб програти

Попов все ж травмувався, довелося випускати Дубінчака. Після цього в запасі не лишилося інших варіантів для оборони. Таке враження, що мала місце ще одна відкладена заміна, яка вплинула на результативність суперника, бо центрбек не міг повноцінно закінчити попередній тайм і банально не встигав за Андеру, коли фолив на пенальті. "Динамо" ніби мало тактичну ідею - заробити фол на куті поля та розіграти момент за шаблоном, де був простріл у центр і чийсь удар здалеку. Але вже за 2 такі спроби кіпріоти зрозуміли, як працює схема, і чужого футболіста накривали втрьох. Навіть у скасуванні 3-матчового видалення для Роналду є ідея. Яка ж була у нас - незрозуміло. Все було неробочим.

"Омонія", коли побачила як проблематично киянам прорватися крізь їх ряди, відмовилася від низького блоку. Стало більше закидань уперед, прострілів, позиційні атаки переходили в затяжні. Наші захисники ще якось встигали перерізати ключові передачі, але все гірше й гірше. Саме так прийшов гол: Кіцос вирізав через половину поля на Неофіту, той з лету бив і влучив у поперечку. Але коли всі вимкнулися, він сміливо пішов у добивання головою і прошив Нещерета. Класний момент і класний гол. 2:0. На просту подачу Михавко та Дубінчак не зреагували, центрбеків не було і близько. Вся команда споглядача футбол із найкращих можливих позицій.

Заряджав впевненість своєї команди воротар Узохо: коли підопічні Шовковського виходили в рідкісні атаки й могли пробити, протягом всього матчу він був невблаганно якісним. Найкращий момент був на 66-й хвилині, Герреро класно і потужно бив впритул головою - але воротар однією рукою врятував так, ніби кожен день починає з таких тренувань. Ще сумніше, що українського чемпіона возила одна з найслабших команд Ліги конференцій, основа якої готувалася до ігор наступного туру, сидячи на лаві запасних…

Під кінець тайму вже не було на що дивитися. Семеду зняли, він задовольнився голом і набігався. Вийшов і Йоветич, щоб далі затискати наш захист. "Динамо" ж колекціонувало помилки на всіх рівнях і в усіх можливих ігрових ситуаціях. Раз на 10 хвилин з’являлася надія, ми навіть у ствір влучали! Але все розбивалося об стіну кіпрських воріт. Підсилення атаки ціною швидких і спрямованих на проривання футболістів не дало жодного зиску. Якщо хтось планував не стригтися до 5 поспіль перемог "Динамо", то той самий фанат МЮ потрапить до барбера раніше за вас.

2:0 - "Динамо" програє виїзний матч на Кіпрі. Повністю розгублена команда не продемонструвала нічого, за що їх можна було хоча б трішки похвалити, тільки розпач від безідейної і невмотивованої гри проти не такого сильного суперника. "Омонія" взлітає в таблиці та відчутно обходить український клуб. Наявні 3 очки не залишають нам надії на першу вісімку, а зона плей-оф майже недоступна. Далі "Фіорентина", один із лідерів турніру. Здається, що технічні поразки за такої гри будуть логічнішими на фінал Ліги конференцій.