Топтеми:

Закон про мову хочуть перекроїти під Кремль? У чому ризики для України й що залежить від КСУ

  • Конституційний суд почав розглядати ухвалений рік тому закон про мову

  • З 2019 року українська стала обов'язковою до використання в публічному просторі, окрім сфери особистого спілкування

  • На різних міжнародних майданчиках Кремль постійно вимагає повернути російську в навчальний процес в Україні, а також зробити її другою регіональною в окупованому ним же "Л/ДНР"

  • Ймовірно, що остаточне рішення КС винесе 9 липня, воно не підлягатиме оскарженню

Закон про мову хочуть перекроїти під Кремль? У чому ризики для України й що залежить від КСУ

Кремль лобіює статус російської мови в Україні.

Конституційний суд України від 7 липня розпочав розглядати ухвалений рік тому закон про мову, остаточне рішення, ймовірно, винесуть 9 липня. Судді повинні визначити, чи не порушує він права українців, які говорять мовами нацменшин, чи не дискримінує російську й чи не обмежує громадян за мовною ознакою. Відповідне подання ініціював 51 народний депутат.

Чому після майже 30 років незалежності мовне питання в Україні досі викликає суперечки – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

У чому суть проблеми в Україні

Здавалось б, крапку в багаторічній дискусії мав би поставити закон про мову, який ухвалили рік тому. З 16 липня 2019 року українська стала обов'язковою до використання в публічному просторі, окрім сфери приватного спілкування. Однак дискусії різного рівня не вщухали цілий рік. Про необхідність "переглянути мовний закон із урахуванням позицій усіх громадян" у кінці травня заговорив спікер Верховної Ради Дмитро Разумков. Водночас він так і не уточнив, про що саме може йтися, хоча сам під час передвиборчої кампанії говорив російською й не хотів переходити на державну мову, поки окуповано Крим і Донбас.

А через кілька тижнів до КС надійшло подання від 51 нардепа, переважно з "Опозиційної платформи – За життя", які вимагали перевірити на конституційність ухвалений закон про мову. На їхній погляд, він порушує конституційні права громадян: на використання і захист рідної мови, на розвиток мовної самобутності всіх корінних народів і нацменшин України. Ще одна претензія – ухвалення закону з нібито порушенням конституційної процедури.

У профільному комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики запевнили OBOZREVATEL, що не варто переглядати мовний закон, не дочекавшись рішення Конституційного суду. Мовляв, він має висловитися з цього приводу і вже на підставі рішення можна робити відповідні кроки.

Кому в Україні потрібна російська мова

Найперше – Росії і людям, які симпатизують її політиці. На різних міжнародних майданчиках Кремль постійно вимагає від України повернути російську мову в навчальний процес, а також зробити її другою регіональною мовою в окупованою нею "ЛДНР". Для нього це питання мінімум, максимум – це статус російської мови в Україні як другої державної. Час від часу деякі українські політики нагадують про це, подаючи відповідні законопроєкти.

А днями голова Комітету з освіти і науки Держдуми РФ В'ячеслав Ніконов заявив, що Україна зникне або розділиться на кілька частин, якщо не скасує мовний закон.

"Україна історично за фактом двомовна. Не скасує закон – будуть і далі розколювати країну. України може виявитися багато. Або ніякої", – зазначив він.

Окрім Кремля, повернення російської мови лобіює кінематографічний бізнес, зокрема колишні бізнес-партнери президента Володимира Зеленського, хоча б тому, що "Квартал 95" випускає російськомовний продукт. Час від часу він та його найближчі радники натякають на утиск нацменшин. Мовляв, не варто змушувати їх говорити українською.

Водночас Зеленський погоджується, що в російськомовним в Україні немає проблем, а ось жителям Донбасу можна було б дати можливість говорити й заповнювати документи російською.

"З одного боку у Зеленського вірять, що таким чином можна заспокоїти агресора, а з другого – сучасне керівництво України – це люди, які виховувалися в середовищі російськомовної культури. Здебільшого вони російськомовні, відповідно, українізація для них є дивною, непотрібною і можливо, навіть шкідливою. Думаю, вони з особистих міркувань і мотивацій говорять, що Закон про мову слід змінити", – припустив в коментарі OBOZREVATEL член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В'ятрович.

Українська мова

Українська мова Главком

Яке рішення може ухвалити КС

Мовна проблема в Україні загалом – фейкова, оскільки її придумують проросійські представники. Насправді ніяких утисків нацменшин у законі немає, тим паче, що його підтримала більшість експертів і українське суспільство, запевнив у коментарі OBOZREVATEL експерт із мовного питання Сергій Оснач.

"Категорично проти позицій української мови власне в Україні виступає Кремль. Він намагається використати всі підконтрольні йому сили, аби не дати утвердитися українській мові в державному статусі у своїй же країні. Росія виділяє мільярди на поширення російської за кордоном, особливо в Україні. Мова – це один із найважливіших інструментів для таких дій", – пояснив він.

Тим часом представник президента у КСУ Федір Веніславський під час розгляду конституційності закону 5670-д 7 липня заявив, що в Україні має бути ухвалено окремий закон, у якому буде прописано статус російської та інших мов національних меншин, які живуть в Україні.

"Я би погодився, що для забезпечення функціонування мов нацменшин потрібно мати окремий закон, але не можу погодитись, що має бути закон про російську, як про окрему мову. Вона має розглядатися в контексті інших мов національних меншин. В Законі про мову немає ні формальних, ні змістовних положень, які б суперечили Конституції. Вчорашнє засідання в суді показало, що спроба представити цей закон як такий, що суперечить Конституції чи є шкідливим для України, зводиться до повторення російських тез і російської пропаганди про ніби-то утиснення прав російськовмовних в Україні. А цього немає. Навряд Закон про мову змінять", – пояснив В'ятрович.

Поділитися в Facebook