Вінок з гранатів на голові Параджанова: який вигляд має могила знаменитого режисера, якого забрав рак 36 років тому

20 липня минає 36 років із дня смерті Сергія Параджанова – одного з найвидатніших режисерів ХХ століття, засновника українського поетичного кіно та автора легендарної стрічки "Тіні забутих предків". Після тривалої боротьби з онкологічною хворобою митець помер у Єревані (Вірменія), а місцем його останнього спочинку став Пантеон імені Комітаса – меморіальний комплекс, де поховані найвидатніші діячі вірменської культури.

OBOZ.UA покаже, який вигляд має місце його захоронення. Могила Параджанова є досить стриманою, але величною на вигляд.

Центральним елементом меморіалу є висока циліндрична стела зі світлого каменю, яка закінчується масивним бронзовим погруддям режисера.

Сама скульптура вражає виразністю: суворий погляд, густа борода та декоративний вінок на голові з гранатів створюють образ митця, яким він був у реальному житті. Більшість його знає переважно з усміхнених і щасливих світлин, тому такий облик є незвичним.

Варто зазначити, що вінок із гранатів прямо асоцієються із однією з найвидатніших картин митця – "Колір граната".

Світла, гладко відшліфована стела контрастує з темною бронзою погруддя, завдяки чому композиція має особливо монументальний вигляд.

На постаменті викарбувано ім'я Сергія Параджанова, а попереду розташована лаконічна надгробна плита зі стилізованим написом.

Що відомо про хворобу і смерть Параджанова

Останні місяці життя режисера були надзвичайно важкими. У нього діагностували рак легенів, який розвинувся на тлі цукрового діабету. Багато біографів пов'язують стрімкий перебіг хвороби з роками, проведеними у радянських тюрмах і таборах, що серйозно підірвали здоров'я митця.

Параджанов переніс операцію в Москві, а згодом проходив лікування у Парижі. Попри зусилля лікарів, врятувати його не вдалося. 17 липня 1990 року режисер повернувся до Єревана, а вже через три дні, 20 липня, помер у віці 66 років.

Навіть тяжко хворіючи, Параджанов не полишав творчості. Його останньою роботою стала автобіографічна стрічка "Сповідь", яку він так і не встиг завершити. В її основі лежали спогади про дитинство, пам'ять, цвинтарі та втрату – теми, які проходили крізь усе його мистецтво.

У своїх записах режисер зізнавався, що не може змиритися з руйнуванням старих кладовищ, де були поховані його рідні, повторюючи майже пророчі слова: "Ні! Я не піду з цвинтаря! Я не витримаю вигнання з дитинства..."

Нагадаємо, що світову славу Параджанову принесла екранізація повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків", яка здобула десятки міжнародних нагород і назавжди змінила уявлення про українське кіно. Через свою громадянську позицію та конфлікт із радянською владою режисер зазнав переслідувань, цензури й кількарічного ув'язнення, однак це не зламало його творчого духу.

За кілька місяців до смерті Параджанов отримав звання Народного артиста Української РСР, а вже після смерті був удостоєний Шевченківської премії. У 2023 році Національна комісія з реабілітації офіційно реабілітувала митця, визнавши політичний характер його переслідування.

Раніше OBOZ.UA показував, який вигляд має могила Нонни Копержинської через 27 років після її смерті. Актриса похована поруч зі своїм чоловіком – театральним режисером Павлом Шкрьобою.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!