Вдома були рушники та книжки Шевченка. Колега російського улюбленця Ярослава Євдокимова розповів про його прихильність до України

Вдома були рушники та книжки Шевченка. Колега російського улюбленця Ярослава Євдокимова розповів про його прихильність до України

Поет-пісняр Вадим Крищенко прокоментував смерть співака Ярослава Євдокимова, який народився та ріс в Україні, а з початком війни – публічно виступив проти російської агресії.

За словами Вадима Крищенка, Євдокимов прагнув співати українською та серйозно розмірковував про переїзд до України. Навіть з роками співак зберігав українську ідентичність: у його домі висіли вишиті рушники, у бібліотеці стояли твори Тараса Шевченка. Про це Вадим Крищенко розповів OBOZ.UA.

Звістка про смерть співака Ярослава Євдокимова стала несподіванкою для народного артиста України: "Це новина дуже печальна. Згадую, кілька разів ми зідзвонювалися, я хотів його запросити на один з концертів у Київ, але щось не вийшло".

Під час одного з приїздів до Києва. Джерело: yaroslavevdokimov.official

"Був час, коли він думав оселитися в Києві, хотів продати свою квартиру в Білорусі, де мешкав, і купити тут житло. Це ще було на схилі незалежності. Ми зустрілися, каже: "Я хотів би якось підтримати країну – заспівати українською. Ви ж знаєте, що він народився тут, мама сиділа за український націоналізм. До 10 років він взагалі російською мовою не розмовляв, лише українською. Ми з композитором Геннадієм Татарченком написали для нього пісню "Україно, мати". Там є такі слова: "Нашу душу пекло молотило/Вибивала дух сила страшна/Нашу волю сховали в могилу/Щоб ніхто не знайшов де вона". Мене ще тоді колеги перепитували: "Ти не боїшся?". Мовляв, дуже радикально. На художній раді її не прийняли. Сказали, що це заклик до міжнаціональної ворожнечі. Кажу: "Ні, це заклик берегти своє – країну, незалежність". Пісня таки прозвучала в його виконанні. Але Ярослав у Києві не залишився, і я шкодував про це: такі митці були б дуже потрібні Україні", – поділився з нами Крищенко.

Ярослав Євдокимов останні роки жив в Італії. Джерело: instagram.com/yaroslavevdokimov.official

"Пізніше мені розповідали знайомі, що у нього в хаті висять українські рушники, а в домашній бібліотеці – твори Тараса Шевченка. Він був сповнений українського мислення, української ідеї. Це було закладено в нього мамою з дитинства. Звісно, в Росії, де він свого часу мешкав і працював з концертами, уміло вибивають всю інаковість, але це не про Ярослава. Шкода, що він пішов, зовсім ще ж не старий", – підкреслив він.

Вадим Крищенко. Джерело: офіційний сайт поета-пісняра

Раніше в інтерв’ю OBOZ.UA Вадим Крищенко розповідав про Євдокимова: "Ярослав народився в Рівному, його мама – українка. Пізніше вона перевезла його до Росії. Згодом жив якийсь час в Україні, а потім переїхав до Білорусі, звідки родом його дружина. А звідти – до Росії, отримав їхнє громадянство".

Ярослав Євдокимов упродовж багатьох років був одним із найпопулярніших співаків у Росії. Артист має звання народного артиста Білорусі та заслуженого – в РФ, а також російське громадянство. Втім, із початком повномасштабної війни проти України він відкрито виступив проти кремлівського режиму. Останні роки мешкав в Італії, боровся з важкою хворобою.

Ще до початку великої війни, співак назвав Росію "потворною" країною, яка "через незрозумілі амбіції зіпсувала відносини з усім світом". Винними в цьому він бачив кремлівську владу на чолі з Путіним: "Я звинувачую у всьому Кремль. Я звинувачую у всьому Путіна. Я звинувачую всю цю гоп-компанію кремлівську. Тому що українці ніколи їм цього не пробачать. Ніколи. Вони погубили молоді життя... За що? Що, їм Донбас потрібен? Їм Крим потрібен? Росія об*сралася з усім світом через це. Навіщо? Хоче Україна в Європу йти? Нехай йде. І Росія повинна жити по-європейськи. Ви бачили, як вони там колошматили молодь? Це нормальна країна? Це потворна країна, я вважаю. Це страшно соромно".

Раніше OBOZ.UA розповів, що померла 31-річна українська блогерка Ната Лайм, яка жила в Дубаї.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!