Відео дня
Крадіжка по-радянськи. Як СРСР запозичив ідею "Джентльменів удачі" у Голлівуду та яким був перший фільм про двійників
Сюжет культового радянського фільму "Джентльмени удачі" десятиліттями вважався оригінальним прикладом радянської кінокомедії. Утім, уважний погляд на історію світового кіно показує: ключовий драматургічний хід стрічки має цілком конкретні західні витоки.
Йдеться про класичний концепт "добрий двійник злочинця", який з’явився у Голлівуді задовго до 1971 року (рік виходу "Джентльменів удачі"). Найбільш близьким за сюжетом вважається американський фільм "Усе місто говорить" (1935) режисера Джона Форда, що вийшов на екрани за 36 років до "Джентльменів удачі".
У стрічці Форда скромний і непомітний клерк Артур Джонс виявляється як дві краплі води схожим на небезпечного гангстера Менніона, який утік з в’язниці. Поліція використовує цю схожість, аби вийти на злочинне угруповання.
Аналогічну схему глядачі бачать і в радянському фільмі: добропорядний завідувач дитсадка Євген Трошкін змушений зіграти роль рецидивіста Доцента, щоб допомогти міліції повернути викрадений шолом Олександра Македонського.
Втім, ідея двійників не була унікальною навіть для Голлівуду 1930–40-х років. Цей сюжет активно використовувався в європейському кіно: від "Великого диктатора" Чарлі Чапліна, де перукар і тиранічний правитель міняються місцями, до британської стрічки "Цап-відбувайло" (1959), у якій звичайний учитель вимушено приміряє роль свого аристократичного двійника.
Самі автори "Джентльменів удачі" – Георгій Данелія та Вікторія Токарєва – працювали з добре відомим "мандрівним сюжетом", а не створювали його з нуля.
Музика з фільму – плагіат?
Окремі дискусії виникали й навколо музики фільму. Головна тема Геннадія Гладкова неодноразово порівнювалася з мелодією з французького фільму "Чоловік і жінка" (1966) композитора Франсіса Ле. Однак, схожість вокалізу "да-ба-да-ба-да" пояснюють не плагіатом, а модною на той час джазовою стилістикою, до якої зверталися композитори в різних країнах.
Зазначимо, попри запозичений сюжетний каркас, "Джентльмени удачі" все ж таки залишається суто радянським явищем, адже зображує типовий для СРСР тоталітарний колорит "розбишак".
Тим паче, тюремний сленг, характери героїв, побутові деталі та гумор формувалися з урахуванням радянських реалій і особистого досвіду режисера Олександра Сєрого, який сам пройшов місця ув’язнення.
Раніше OBOZ.UA писав, що один популярний радянський фільм все ж таки можна назвати плагіатом – "Іронія долі, або З легкою парою". За дев’ять років до того в США вийшла культова стрічка, з якої вкрали навіть положення камер на зйомках.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!