Тюрма для політв’язнів і відпочинок на Мальдівах: у мережі розкрили дані про суддів, які штампують вироки українцям в Криму
У мережі опублікували дані про російських суддів та їхніх українських колег-колаборантів, які після окупації Криму ухвалювали вироки українським політв’язням. Йдеться про працівників, причетних до арештів, багаторічних термінів ув’язнення та розгляду політично мотивованих справ щодо кримських татар, журналістів і громадських активістів.
За даними журналістського розслідування, станом на 2022 рік загальний термін ув’язнення кримських політв’язнів перевищив тисячу років і продовжує зростати. Серед засуджених: пенсіонерка Галина Довгопола, яку відправили до колонії на 12 років, громадянський журналіст Сервер Мустафаєв, який отримав 14 років ув’язнення, а також мешканець Алушти Муслім Алієв, якого засудили майже на два десятиліття.
За цими рішеннями стоять як російські судді, так і українські, які після 2014 року почали працювати на окупаційну владу.
Українські судді-колаборанти
Денис Діденко
Одним із фігурантів розслідування став Денис Діденко. У 2012 році він працював суддею Київського районного суду Сімферополя. Після окупації Криму залишився на півострові та став заступником голови окупаційного суду.
Однією з перших політичних справ за його участі була так звана "справа 26 лютого" щодо кримських активістів, які протестували під стінами Верховної Ради Криму у 2014 році. У 2015 році Діденко продовжив арешт Ахтема Чийгоза, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу.
У наступні роки він регулярно ухвалював рішення у справах кримських татар і журналістів. У 2021 році українська прокуратура передала до суду справу проти Діденка за державну зраду. Попри це, вже через кілька місяців він поїхав на відпочинок на Мальдіви.
У квітні 2023 року український суд визнав його винним у державній зраді, а ще через рік Євросоюз включив Діденка до санкційного списку. Попри санкції, він продовжив ухвалювати рішення щодо кримських політв’язнів. Зокрема, 6 лютого 2025 року він призначив незаконні арешти кримським татарам Бахтіяру Аблаєву та Мирзаалі Тажибаєву, а вже за кілька днів фотографувався з колегами на турнірі з більярду.
За документами, з 2019 по 2023 рік офіційна зарплата Діденка становила понад два мільйони рублів щороку.
Наталія Кулінська
У розслідуванні також згадується Наталія Кулінська, колишня суддя Феодосійського міського суду. Після окупації Криму жінка залишилася працювати на півострові.
Однією з найгучніших стала справа громадянської журналістки та медсестри Ірини Данилович. Уже через чотири місяці після початку процесу Кулінська винесла вирок – сім років колонії та штраф у 50 тисяч рублів за звинуваченням у зберіганні вибухівки.
Правозахисники заявляли, що суддя ігнорувала доводи захисту, дозволяла свідкам не відповідати на питання адвокатів та допустила до допиту лише одного свідка із 16.
У 2023 році Кулінську перевели до окупаційного "Верховного суду" Криму. Там вона засудила 16-річного підлітка до семи років тюрми за державну зраду. Влітку 2023 року президент України ввів проти Кулінської санкції п'ять років санкцій. Крім того, прокуратура Криму повідомила їй про підозру в іншому кримінальному провадженні.
Суддя Марія Домнікова
Ще однією фігуранткою розслідування її колега Марія Домнікова. В Україні її засудили до 13 років ув’язнення. Після 2014 року вона продовжила працювати у Залізничному районному суді Сімферополя.
У 2018 році Домнікова оштрафувала 64-річного Ярікула Давлатова за одиночний пікет на підтримку кримського татарина Сервера Караметова. У 2023 році вона також призначала арешти та штрафи кримськотатарським журналістам і активістам, яких затримали біля суду під час акції підтримки політв’язнів.
Автори розслідування зазначають, що в окупації жінка мала квартиру, уживані автомобілі. Крім того, у 2022 році відвідала Кубу.
Російські судді, причетні до репресій над українцями
Маргарита Котова
Окремий блок розслідування присвячений російським суддям, які розглядали справи українців уже на території РФ. Серед них суддя Лефортовського районного суду Москви Маргарита Котова, яка працює там із 2012 року. Вона брала участь у політичних процесах у Росії, зокрема у справі Олексія Навального.
У 2014 році Котова продовжувала арешти Олега Сенцова та Олександра Кольченка, яких російські силовики звинуватили у підготовці терактів. Пізніше вона розглядала справу журналіста Романа Сущенка та жителя Криму Івана Яцкіна, якого засудили до 11 років ув’язнення за нібито державну зраду.
У травні минулого року ЄС запровадив санкції проти Котової та ще 27 російських суддів, прокурорів і представників Слідчого комітету РФ.
Ігор Костін
У дослідженні також фігурує Ігор Костін, суддя Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону. Він ухвалював вироки кримським татарам Енверу та Різі Омеровим, Айдеру Джаппарову, журналісту Амету Сулейманову та іншим фігурантам справ "Хізб ут-Тахрір".
З 2021 до середини 2024 року Костін розглянув 29 кримінальних справ у першій інстанції та 59 в апеляції. У період із 2019 по 2023 рік його зарплата становила близько 275 тисяч рублів на місяць.
До 2023 року Костін регулярно відпочивав за кордоном. Він відвідав Гоа, Дубаї, Туреччину, Австрію, Ізраїль, Кіпр та Єгипет. У 2023 році санкції проти нього запровадили Україна та Євросоюз.
Денис Галкін
Ще один фігурант, його колега Денис Галкін. Він працює у Південному окружному військовому суді з 2014 року. У 2022 році колегія під його керівництвом засудила кримського татарина Ісмета Ібрагімова до 19 років ув’язнення. Того ж року Галкін разом з іншими суддями призначив по 13 та 14 років колонії кримським татарам і громадянським журналістам у справах про "тероризм".
З 2019 по 2023 рік його річна зарплата становила близько трьох мільйонів рублів. За цей час він придбав автомобілі, мотоцикли Harley-Davidson, дачу під Ростовом і квартиру в Москві.
Журналісти зазначають, що українські заочні вироки щодо таких суддів не мають миттєвого ефекту, однак є доказами. За словами заступника керівника прокуратури АР Крим Віталія Секретаря, ці матеріали використовують, зокрема, у справах для ЄСПЛ та інших міжнародних судів.
Нагадаємо, Головне слідче управління Національної поліції України 20 квітня 2026 року повідомило про підозру за ст. 438 КК України судді з москви, який виніс вирок українському військовополоненому за "тероризм".
Також OBOZ.UA повідомляв, в Україні суди дедалі частіше застосовують неповне покарання до водіїв, яких визнають винними у керуванні напідпитку. У багатьох випадках порушникам призначають лише штраф або лише позбавлення водійських прав, хоча стаття 130 КУпАП передбачає обидва покарання одночасно.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!
