УкраїнськаУКР
русскийРУС

Медіа знайшли в декларації депутатки Житомирської облради Костюшко зв'язок із російським бізнесом

3 хвилини
603
Медіа знайшли в декларації депутатки Житомирської облради Костюшко зв'язок із російським бізнесом

Компанія, що орендує земельні ділянки в декількох районах Житомирської області, а також депутатка Житомирської обласної ради Ірина Костюшко підтвердила прямі звʼязки із бізнес-групою Павла Бабіча, формальним власником якої називають Данила Хачатурова — ексвласника підсанкційної компанії "Росгосстрах".

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на видання Коротко.Про, що базується на аналізі декларації Костюшко за 2025 рік, поданій наприкінці квітня. Там Костюшко вказала повний перелік компаній, де вона має частку, а також бізнеси, в яких вона отримувала дохід.

Зокрема, депутатка вказала, що отримувала зарплату в якості заступника директора за сумісництвом у ТОВ "Український харчовий альянс ЕКО" (41310445), який відносять до групи Павла Бабіча. Компанію формально заснувала ТОВ "Зоря Агро груп" (43953003), бенефіціаром якої, у свою чергу, є кіпрський офшор Бабіча Amagere Holdings Limited. В "Зорі" Костюшко, згідно з декларацією, працює генеральним директором. Костюшко також надавала ТОВ "УХА ЕКО" поворотну фінансову допомогу. Крім того, Amagere володіє 90% ТОВ "Зоря-Стремигород", де 10% належать Костюшко. Раніше вона заперечувала, що Бабіч є її бізнес-партнером, пише видання.

"Невказання в декларації наявності впливу на низку компаній з "групи Бабіча" — є грубим корупційним порушенням, що може призвести не лише до адміністративної чи кримінальної відповідальності, але й до позбавлення мандата депутата обласної ради", — йдеться в статті.

Видання нагадує, що Бабіч — колишній керівник служби безпеки страхової компанії "Провідна", яку він очолив після початку повномасштабного вторгнення. Акціонери компанії вирішили перепрофілювати страхування на агробізнес. "Власником "Провідної" була компанія "Росгосстрах" — один із найбільших гравців страхового ринку, який перебуває під санкціями. Нею володів Данил Хачатуров, фігурант так званого "списку Кремля"", — йдеться в матеріалі. Раніше агробізнесом володів Зураб Гелашвілі, також один із колишніх посадовців "Росгосстраху".

Журналісти звернули увагу, що після попередніх розслідувань щодо діяльності бізнесу Костюшко-Бабіча та загрози санкцій і перевірок з боку Служби безпеки України, із кіпрського реєстру зникли файли звітності, де вказувались конкретні суми коштів (близько 7 млн дол.), що виділялися на різні компанії "Зорі", а також інші компанії, за якими стояли інвестиції у туристичну та комерційну нерухомість у Сочі, Москві та Нижньому Новгороді. "Це може означати як бажання відкорегувати відомості "заднім числом" (у розпорядженні редакції, втім, є повний пакет оригінальних звітів Amagere з 2015 до 2023 року), так і бажання приховати окремі зв’язки за умов більш пильної уваги до бізнесу з боку правоохоронних, антикорупційних органів та місцевої влади", — йдеться в матеріалі.

Журналісти додають: нещодавно формальною співвласницею і директоркою Amagere стала Деметра Ставріноу (Demetra Stavrinou, ΔΗΜΗΤΡΑ ΣΤΑΥΡΙΝΟΥ), яка також пов’язана зі страховим бізнесом. Зокрема, їй належала ТОВ "РГС "Недвижимость"", яку пов’язують з управлінням майном ПАТ СК "Росгосстрах". "Деметра Ставріноу виконує функції контролю й для інших компаній, що належать великим бізнесменам, які перебувають під санкціями. На декілька очолюваних Ставріноу компаній накладено санкції, через що сама вона опинилась у міжнародному реєстрі OpenSanctions. Щонайменше дві фірми, які очолює Деметра Ставріноу, є підсанкційними в Україні: вони повʼязані з власниками "Альфа груп", на які накладено санкції РНБО", — додає видання.

Журналісти пишуть, що звʼязок Бабіча і Костюшко важливий також для розуміння ролі кожної зі сторін у низці схем, зокрема, незаконного отримання контролю над землями через механізм "відновлення колгоспів". ЗМІ підраховували, що сума збитків, завданих компанією "Зоря" за незаконне користування ділянками за 12 років, може становити близько 40 млн грн. Крім того, компанії в Житомирській та Рівненській областях беруть у суборенду лісові ділянки, оформлюючи їх як сільськогосподарські угіддя, що дає змогу оформлювати пільговий експорт зернових, легалізувати зерно через фіктивні договори суборенди й мінімізувати податки.