Хмельницькі прокурори масово повертають через суд інвалідність, яку їм скасували після скандалу з Крупою: що відбувається

За результатами масових перевірок щонайменше 33-м прокурорам із Хмельницької області скасували інвалідність, котра дозволяла отримувати додаткові виплати й пільги. 32 із них оскаржили ці рішення в суді – 18 прокурорам вдалося довести свою правоту й повернути собі групу інвалідності.
Це вияснили розслідувачі NGL.media. Вони зазначили, що всі справи розглядалися (або розглядаються) у Хмельницькому окружному адміністративному суді.
Скандал навколо керівниці Хмельницької обласної МСЕК
Тетяну Крупу, депутатку місцевої облради й головну лікарку обласного центру медико-соціальної експертизи, затримали в жовтні 2024 року.
Лише під час обшуків вдома та в її кабінеті правоохоронці знайшли 6 мільйонів доларів готівкою. Крупа та члени її сім'ї володіють елітними авто й десятками об'єктів нерухомості у Києві та Львові, а також в Іспанії, Австрії, Туреччині. Окрім цього, родина має чималі закордонні рахунки.
Слідчі вважають, що МСЕК під керівництвом Крупи масово встановлювала інвалідність ІІ групи прокурорам, котрі насправді не мали реальних підстав для такого статусу. Офіс генпрокурора підтвердив, що у майже 30% прокурорів Хмельницької області була інвалідність – це аномально високий показник порівняно з іншими регіонами.
Після цього Україною прокотилась хвиля перевірок працівників правоохоронних та інших державних органів, які отримують пенсії з інвалідності. Усю структуру МСЕК розформували, замінивши їх експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО).
Позбавлені пільг прокурори з Хмельниччини масово звернулися до суду
Станом на серпень 2025 року завдяки перевіркам було скасовано понад 800 рішень українських МСЕК про встановлення групи інвалідності. Що стосується Хмельницької області, то таких рішень було як мінімум 33; ще у 23 випадках групу інвалідності змінили. Процес ще не завершено.
Перевірку обґрунтованості рішень МСЕК проводить Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності, розташований у Дніпрі. Усі прокурори, статус інвалідності яких викликав сумніви, мали пройти там обстеження, але не всі на це погодилися.
До прикладу, прокурор Хмельницької облпрокуратури Олександр Терлецький, який мав безтермінову інвалідність ІІ групи, не поїхав до Дніпра. Як наслідок, йому автоматично скасували інвалідність і звільнили з посади. Зараз він намагається повернутись на роботу через суд і поновити статус особи з інвалідністю.
Журналісти заявили, що загалом НДІ перевірив 78 хмельницьких прокурорів і скасував інвалідність 33-м із них.
МОЗ не розголошує їхні імена, проте у NGL.media проаналізували список із 50 прізвищ прокурорів, опублікований журналістом Юрієм Бутусовим. Виявилось, що 32 особи уже оскаржили ці рішення у Хмельницькому окружному адміністративному суді.
Частину справ ще розглядають, але є і закриті: 18 прокурорів уже отримали позитивне рішення суду, тобто повернули собі групу інвалідності. І лише у п'яти випадках суд підтвердив законність рішення спеціалізованого НДІ, який скасував інвалідність.
Як суд обґрунтовує ці рішення
Адмінсуд, який скасовував рішення про перевірку, не має компетенції оцінювати медичні стани й перевіряти діагнози. Тож судді звертали увагу виключно на процедурні порушення
У більшості випадків прокурори довели, що документ, на основі якого НДІ ініціював перевірки – лист ДБР або НАБУ – не є законним процесуальним документом. Відповідно до цього висновку, експертна комісія інституту не мала права навіть розпочинати перевірку прокурорів.
Ще однією підставою для скасування рішень Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності було те, що їх ухвалювали заочно.
У кількох випадках НДІ скасував рішення про інвалідність, яка уже втратила чинність. Ще кільком прокурорам вдалось оскаржити своє позбавлення пільг через суперечливі висновки експертів або помилки в документах.
Як писав OBOZ.UA:
– Тетяна Крупа в лютому 2026 року подала виправлену декларацію, в якій раптово "знайшлися" мільйони готівки, рахунок у Польщі й додаткове майно, записане на чоловіка. Усе це з'явилося на тлі завершеного розслідування, де Крупу підозрюють у незаконному збагаченні на 160 мільйонів гривень і виведенні коштів за кордон.
– У вересні 2025-го Крупі вдягнули електронний засіб контролю, після чого вона вийшла із СІЗО під заставу. Остаточного вироку в її справі (станом на травень 2026-го) поки що немає.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!
