ЄСПЛ ухвалив рішення у справі про звільнення колишнього голови Конституційного суду України: якого висновку дійшли

Європейський суд з прав людини визнав порушення прав колишнього голови Конституційного суду України Станіслава Шевчука у справі щодо його звільнення у 2019 році. Суд дійшов висновку, що розгляд дисциплінарної справи відбувався за участю суддів, які самі ініціювали провадження.

Тоді як рішення про звільнення ґрунтувалося на нормах, застосованих без достатньої чіткості та передбачуваності. ЄСПЛ оприлюднив рішення у справі "Шевчук проти України" (заява №474/21).

Розгляд скарги й конфлікт інтересів 

Під час розгляду скарги суд насамперед перевіряв, чи відповідала процедура звільнення гарантіям справедливого судового розгляду, передбаченим статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні зазначається, що двоє суддів Конституційного суду не лише висунули основні звинувачення проти Шевчука та ініціювали провадження щодо нього, а й брали участь у роботі комісії, яка розглядала ці обвинувачення, а також голосували за остаточне рішення про його звільнення.

Неупередженість та правова визначеність 

Така ситуація викликає обґрунтовані сумніви щодо неупередженості органу, який ухвалював рішення. Не менш важливою є відсутність на той момент процедур, які б дозволяли заявити відвід таким суддям або вимагали їх самовідводу. У підсумку Страсбурзький суд визнав порушення статті 6 Конвенції через недотримання вимоги щодо розгляду справи незалежним і безстороннім судом.

Адміністративна роль обвинуваченого

Окремо ЄСПЛ розглянув питання відповідності звільнення Шевчука статті 8 Конвенції, яка гарантує право на повагу до приватного життя. Втручання в кар’єру судді такого рівня впливає на його професійну репутацію та приватне життя, тому має бути належним чином обґрунтоване законом.

Конституційний суд України послався на формулювання про "істотний дисциплінарний проступок" та "грубе або систематичне нехтування обов’язками", однак не пояснив, які саме дії Шевчука підпадають під ці критерії. Крім того, усі закиди стосувалися його діяльності як голови Конституційного суду, тоді як дисциплінарне провадження завершилося звільненням із посади судді.

Проте національне законодавство фактично не передбачало механізму дострокового усунення голови Конституційного суду без його власної заяви про відставку. В результаті це могло стати однією з причин використання дисциплінарної процедури, призначеної для суддів, для вирішення питання щодо його перебування на адміністративній посаді.

З огляду на це суд дійшов висновку, що тлумачення та застосування українського законодавства у справі Шевчука не відповідали вимогам чіткості та передбачуваності, а отже втручання не було здійснене "відповідно до закону". У зв’язку з цим було встановлено порушення статті 8 Конвенції.

Стаття 10 й результат справи 

Водночас ЄСПЛ відхилив скаргу заявника за статтею 10 Конвенції щодо свободи вираження поглядів, вказавши, що його звільнення було пов’язане із загальною оцінкою діяльності на посаді голови Конституційного суду, а не лише з окремими висловлюваннями. Суд присудив Станіславу Шевчуку 2 тисячі євро компенсації моральної шкоди та відмовив у задоволенні вимог щодо відшкодування матеріальних збитків.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду справу лідера "Євросолідарності" Петра Порошенка, адвокати подали ще дві скарги.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!