Зміна державних будівельних норм (ДБН) в Україні - фактично справжня реформа галузі. Сьогодні діють 109 державних будівельних норм, однак чверть з них потрібно переглядати. Деякі вже схвалені, і українцям доведеться звикати жити по-іншому - по-європейськи.

Відео дня

Що зміниться в житті українців після затвердження нових правил - в ексклюзивному інтерв'ю ObozTV заступника міністра регіонального будівництва України Льва Парцхаладзе.

- Чому назріла необхідність змінювати правила?

- Будівельні норми існують для того, щоб зробити житло комфортним, зручним і безпечним. Тому в них прописуються норми і правила, які є беззаперечними щодо виконання. Є ДБН, які розроблялися ще при СРСР: багато переглядалися і допрацьовувалися. Але технології зростають настільки швидко, що потрібно все міняти набагато швидше. Наприклад, якщо раніше сміттєпроводи були в практично кожному житловому будинку, то тепер ця норма виключена.

- Одне з нововведень в правилах забудови - "блакитна лінія". Що буде з тими будинками, які вже побудовано?

- Закон зворотної сили не має, і міняти щось ми, на жаль, не можемо. Але тепер кожне місто при розробці генерального плану має вписувати в цей документ новий розділ "Блакитна лінія".

Для спрощення і зручності роботи з таким інструментом створена спеціальна програма, яка заливає місто "молоком" і під рельєф вибудовує будівлі так, щоб було правильно і гармонійно. У Парижі ще в 1830 році був розроблений зонінг з "блакитною лінією". Отже дуже багато європейських міст останні 200 років користуються жорсткими правилами. На жаль, ми робимо це зараз, але це краще, ніж не зробити ніколи.

- Що мається на увазі під "зеленою лінією"?

- Через будівництво в зелених зонах все частіше відбуваються конфлікти між забудовниками і мешканцями прилеглих територій, тому "Зелена лінія" теж з'явиться в генеральних планах. Буде окреслюватися зелена зона, де точно заборонено будувати і ніякий чиновник не зможе цього змінити. На жаль, до вже побудованих об'єктів ми не зможемо застосувати нові правила.

- Деякі райони великих міст настільки перенаселені, що часто називаються "Шанхай". Цю проблему теж мають намір вирішити?

- Із вже побудованими районами, знову ж таки, вже нічого не зробити. Але ми вводимо два нових поняття. Перше - щільність населення на гектар. Поясню: за існуючими правилами, людей на такій площі може проживати необмежена кількість, ми ж хочемо ввести обмеження - до 450 осіб плюс можливість збільшення максимум на 20%.

Друге - обмеження поверховості в залежності від щільності забудови. Наприклад: якщо в вас 4-5-поверхова забудова, то і забудова території не повинна перевищувати 45%; якщо 11 поверхів - забудова не більше 30% території.

-Для чого таке обмеження?

- Ми хочемо, щоб активно розвивалася соціальна інфраструктура. У тому числі майданчики всередині дворів. Зокрема, ми хочемо заборонити тут паркуватися - будуть дитячі та спортивні майданчики, сквери, парки. А проїзд буде дозволений тільки екстреному транспорту - "швидким", пожежним. Таким чином двори стануть комфортними і безпечними для мешканців.

- Куди ж тоді пропонуєте ставити автомобілі?

- Наявність підземного паркінгу жорстко прописана. У центральній частині міста - з розрахунку одне паркомісце на одну квартиру, спальні райони - одна машина на дві квартири.

- Це в нових будинках. А в старих?

- Реконструкція передбачає такі ж правила.

-В нових правилах особлива увага приділена інклюзії. Як зміниться ставлення до дітей?

-У радянські часи діти з інвалідністю ходили в спеціальні навчальні заклади. На сьогодні стоїть завдання - створити інклюзивний простір, щоб в будь-якій школі дитина відчувала себе комфортно. Тому в рамках нової української школи ми створюємо новий освітній простір, обов'язковим принципом якого є інклюзивність. Дуже важливо, щоб нові школи будувалися, а реконструкція - проводилася за новими нормами.

Насправді в частині інклюзивності ми говоримо не тільки про навчальні заклади, а й про міський простір в цілому. Раніше було поняття "безбар'єрний простір", але воно не було обов'язковим. Зараз прописуємо дуже жорсткі вимоги: тепер повинні бути тактильні пристрої, пороги не вище 5 см ... Тобто все дрібні на перший погляд деталі жорстко прописуємо.

Указом президента всі державні заклади (навчальні, культури, установи) повинні бути безбар'єрно доступні. Ми хочемо, щоб усі адмінбудівлі (соцслужби, лікарні і так далі) підключилися до інклюзивності. Але на це потрібні гроші, тому не всі швидко і одразу. Думаю, що комерційні об'єкти паралельно підключаться до ініціативи - бізнес швидше реагує на нововведення.

-Скільки часу на це піде?

-Все залежить від керівників на місцях. Ми зараз вимоги пишемо жорсткими, і сьогодні жоден об'єкт не може бути введений в експлуатацію без дотримання правил. Тому ми пішли від зворотного: не просимо, а вимагаємо. Щоб змінити ситуацію, потрібні роки. І гроші, звичайно - але тільки на реконструкцію, адже на нові об'єкти додаткові кошти не потрібні.

- Повертаючись до теми шкіл: настають великі зміни?

- Дуже важливий принцип - повністю міняємо філософію. Якщо сьогодні на одного учня, згідно з вимогами, є 2 кв. м, то в нових нормах ми прописуємо мінімально 3 кв. метри. Крім того, прибираємо фронтальну розстановку - коли парти ставлять одну за одною.

Тепер ця вимога не обов'язкова, керівник школи обирає, як діти будуть сидіти. Класи можуть бути круглими, замість стільців - пуфики. Тобто мова йде про демократію - що дуже сильно вплине на менталітет дітей, вони не будуть скутими, а будуть відкритими.

- Ще одне несподіване нововведення - дитсадки можна буде обладнати в житлових приміщеннях.

- Спочатку це будуть в основному приватні дитячі садки. Але в рамках реформ, коли гроші будуть йти за людиною, ситуація зміниться. Найголовніша ідея, яку ми хочемо втілити в життя, - дозволити дитячі сади в житлових комплексах. Батьки, як ніхто, розуміють, що набагато безпечніше спустити дитину на перший поверх, ніж вести кудись.

Сьогодні в центральних районах міст вже фізично немає можливості будувати нові дитячі сади і школи (норми передбачають 2-3-поверхові будівлі на території 1.3 гектара). Таким чином ми розвантажимо установи, де навчаються 50-60 діток.

Розумні забудовники вже зараз розуміють, що якщо на території їх житлового комплексу є школа і дитячий сад, привабливість різко зростає.

-Ще одна проблема, яку вирішують "за бажанням", - енергоефективність. Принцип "гроші - на вітер" скасовується?

-Дійсно, тема болюча, тому ми за неї теж взялися жорстко. Є чіткі параметри, як школа має бути захищена по теплу: все тепло, яке раніше в буквальному сенсі викидалося в повітря, тепер буде заощаджуватися.

-Дуже радує, що в ДБН з'явилися вимоги з безпеки доріг. Але чи це допоможе?

-Тут теж дуже жорстка позиція. Дороги виділені в окремі державні будівельні норми.

Якщо дорога двосмугова і більш, обов'язково повинен бути острівець безпеки. Не всі можуть встигнути за відведений час перейти через магістраль, тому такий майданчик повинен бути, причому максимально безпечним. Це обов'язкова вимога.