Не ступала нога людини: де розташовані найзагадковіші місця планети

Попри численні експедиції, на Землі досі залишаються місця, окремих ділянок яких ніколи не досягала людина. Серед них – неприступні гірські вершини, крижані пустелі Антарктиди, віддалені ліси, підводні хребти та затоплені печери, що можуть приховувати сотні кілометрів невідомих проходів.

Люди вже побували на Північному полюсі та підкорили Еверест, однак не всі куточки планети вдалося дослідити. Частина з них залишається недоторканою через суворий клімат і небезпечний рельєф, інші охороняють через релігійні переконання або політичні обмеження, інформує Daily Mail.

Земля Мері Берд в Антарктиді

Земля Мері Берд розташована у західній частині Антарктиди та є одним із небагатьох великих регіонів світу, на який офіційно не претендує жодна держава. Її площа становить приблизно 1,61 мільйона квадратних кілометрів.

За оцінками науковців, близько 99,6% цієї території залишається практично недоторканою дикою природою. Для порівняння, в усій Антарктиді частка таких земель становить приблизно 32%.

Регіон можна порівняти за розмірами з Аляскою. Через колосальну площу, низькі температури та складні погодні умови значну його частину люди досі не відвідували, хоча дослідження Антарктиди тривають уже десятиліттями.

Водночас Земля Мері Берд має велике значення для науки. Саме тут розташований льодовик Твейтса, поведінка якого може суттєво вплинути на рівень Світового океану. Тому льодовик і навколишній крижаний щит стали об’єктами міжнародних досліджень.

Північний лісовий комплекс у М’янмі

Північний лісовий комплекс займає близько 30,3 тисячі квадратних кілометрів. Ці густі ліси простягаються гірською місцевістю на півночі М’янми, між кордонами Індії та Китаю.

Це одна з найбільших уцілілих ділянок суцільного лісу в Південно-Східній Азії. За оцінками, тут ростуть і живуть близько шести тисяч видів, причому приблизно 1,5 тисячі з них можуть не зустрічатися більше ніде на планеті.

Місцевість і раніше була дуже віддаленою та малозаселеною. Доступ до неї став ще складнішим у 1960-х роках, коли через політичні конфлікти більшу частину території закрили для науковців.

Протягом приблизно 70 років дослідники мали вкрай обмежений доступ до цих лісів. Тому найглибші ділянки Північного лісового комплексу досі майже не вивчені.

Гангкхар-Пуенсум у Бутані

Гангкхар-Пуенсум заввишки близько 7550 метрів вважають найвищою непідкореною горою у світі. Її вершина підноситься приблизно на три тисячі метрів над сусідніми горами.

Сходження ускладнюють віддалене розташування, нестабільна погода та недостатньо точні карти. Проте головною причиною, через яку альпіністи не намагаються підкорити вершину, є релігійні переконання місцевого населення.

У Бутані гори вважають священними місцями, на вершинах яких мешкають божества. У 1980-х роках було здійснено кілька спроб сходження, однак альпіністи щоразу поверталися, поважаючи місцеві традиції.

У 1994 році влада Бутану заборонила сходження на вершини заввишки понад шість тисяч метрів. У 2003 році альпінізм у країні заборонили повністю. Тому Гангкхар-Пуенсум може назавжди залишитися непідкореним.

Мачапучаре у Непалі

Ще одна священна гора, на вершину якої не ступала людина, – Мачапучаре в північній частині Непалу. Через характерну роздвоєну вершину її також називають Риб’ячим Хвостом.

Дві вершини Мачапучаре здіймаються на висоту 6993 метри над територією природоохоронної зони Аннапурни.

За переказами народу гурунгів, гора є оселею Шиви – одного з головних божеств індуїзму. Саме тому протягом майже всієї людської історії вона залишалася недоторканою.

У 1957 році британська експедиція отримала дозвіл на сходження. Альпіністи наблизилися до вершини приблизно на 150 метрів, але повернули назад, дотримавшись обіцянки, даної королю Непалу, – не ступати на сам пік. Після цього нових дозволів на сходження не видавали.

Сумма-Рі на кордоні Пакистану та Китаю

Не всі непідкорені вершини залишаються недоторканими через релігійні заборони. Деякі з них просто настільки небезпечні та віддалені, що дістатися до них майже неможливо.

До таких належать Сумма-Рі та Сумма-Рі II, розташовані у важкодоступному районі на кордоні Пакистану й Китаю. Їхня висота становить приблизно 7312 і 7302 метри відповідно.

Сумма-Рі називають найвищою непідкореною вершиною, сходження на яку офіційно не заборонене. Однак гора розташована у політично чутливому районі, де немає доріг, прокладених стежок і постійного базового табору.

Сходження додатково ускладнюють льодовики, глибокі тріщини й схили, на яких часто сходять лавини. Через це гора може ще багато років залишатися недосяжною.

Східний Ньєнчен-Тангла в Тибеті

Гірський масив Східний Ньєнчен-Тангла простягається приблизно на 600 кілометрів у довжину та 200 кілометрів у ширину. Він розташований на південно-східній околиці Тибетського нагір’я, а іноді його називають Тибетськими Альпами.

На відміну від європейських Альп, переважну більшість вершин цього масиву досі не підкорили. Із 164 гір заввишки понад шість тисяч метрів альпіністи піднялися лише на п’ять. Решта 159 залишаються непідкореними.

Окремі західні експедиції та місцеві альпіністи поступово прокладають нові маршрути. Проте через величезні розміри, віддаленість і складний рельєф у масиві досі є чимало місць, де, ймовірно, ніколи не було людини.

Хребет Гаккеля в Північному Льодовитому океані

Ще більше недосліджених територій приховують океанські глибини. За оцінками Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, нанесено на карту лише близько 28,7% океанічного дна. Безпосередньо люди спостерігали лише приблизно 0,001%.

Одним із найважкодоступніших підводних об’єктів вважають хребет Гаккеля. Це вулканічна гірська система завдовжки близько 1800 кілометрів, яка простягається через Євразійський басейн у Північному Льодовитому океані.

Хребет розташований між Північноамериканською та Євразійською літосферними плитами. Окремі його ділянки залягають на глибині від 4600 до 5100 метрів.

На відміну від Маріанської западини, хребет Гаккеля майже цілий рік закритий товстим шаром морської криги. Під час китайської експедиції криголами дали змогу спустити у цей район пілотований апарат, однак вивчено лише незначну частину підводної системи.

Сеноти Юкатану в Мексиці

Печери залишаються одними з небагатьох місць на планеті, де дослідники можуть потрапити у простір, якого до них не бачила жодна людина.

Особливо багато невідомих печерних систем можуть приховувати сеноти мексиканського півострова Юкатан. Це природні карстові провалля та затоплені печери, які заповнилися водою приблизно десять тисяч років тому.

На території Юкатану налічується близько семи тисяч сенотів, однак для відвідування відкрито лише 142. За наведеними оцінками, близько 98% таких об’єктів досі залишаються недослідженими або малодослідженими.

Деякі печери могли використовувати стародавні люди ще до того, як рівень води піднявся. Однак у глибині систем можуть бути проходи, до яких ніхто ніколи не діставався.

Фахівці припускають, що загальна довжина ще не відкритих ходів може сягати приблизно тисячі кілометрів.

Шондонг у В’єтнамі

Шондонг у В’єтнамі вважають найбільшою печерою світу. Об’єм уже нанесених на карту ділянок становить близько 38,5 мільйона кубічних метрів, а довжина дослідженого маршруту перевищує 9,4 кілометра.

Попри багаторічні експедиції, спелеологи й надалі знаходять у печері нові тунелі та зали. У 2019 році дослідники відкрили порожнини, які збільшили відомий об’єм системи ще приблизно на 1,6 мільйона кубічних метрів.

Головний прохід Шондонга вже досить добре вивчений. Водночас підземні річки, бічні тунелі та віддалені порожнини можуть досі залишатися не нанесеними на карти.

Саме такі місця доводять, що навіть у XXI столітті Земля залишається дослідженою не повністю. Під шарами льоду, у глибинах океанів, усередині гір і густих лісів усе ще можуть існувати території, яких людина ніколи не бачила.

Раніше OBOZ.UA розповідав, у якому місті світу живуть найщасливіші люди.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.