УкраїнськаУКР
русскийРУС

Блог | Лавров і США на тлі "різкої" позиції Путіна. Що важливо для атак Кремля

Росія атакувала іноземне судно з зерном. Ілюстративне фото
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Це буде дещо неприємний допис.

З одного боку, українські удари по РФ дійсно стали великою проблемою для Кремля. Де:

– удари по нафтогазовому комплексу спричинили дефіцит палива. Зокрема під час збору врожаю. Що, безсумнівно, позначиться на позиціях Росії на світовому продовольчому ринку у 2027 році. Сюди ж можна додати Азовське море, яке "стало", що створює проблеми з вивезенням зерна.

– удари по маркетплейсах зачепили малий та середній бізнес у великих і середніх містах. Це важливо, оскільки громадяни РФ починають відчувати війну: е-комерція, в усякому разі, становить майже 20% роздрібної торгівлі. Це удар по цивільній складовій. Що є болючим для Путіна напередодні єдиного дня голосування.

– Крим – це окрема історія – острів так острів. Це вже політична проблема для РФ, а також зростання конфліктності між мешканцями півострова та самою Росією (хто пам’ятає кінець 90-х, той зрозуміє суть "ревнощів" до тих, хто приїхав здалеку купувати "твій" дефіцит).

Я свідомо не торкаюся подій на фронті. Просто перелічені вище чинники створюють можливості для початку розмови про заморожування з зовсім інших позицій. Так зване вікно можливостей. Коли зовнішні партнери по-іншому сприймають можливості України. І пік впливу (за умови продовження атак) припаде на початок осені. Принаймні щодо нафтового комплексу. Далі запрацює імпорт і запрацюють "чайники" (малі НПЗ), які знімуть частину проблеми.

На перший погляд, Лавров у таких умовах летить просто "просити" про тиск США у питаннях замороження війни в Україні.

Але тут є одна деталь – логіка російських ударів. І це питання, насамперед, не Києва. Росія має свою логіку ударів по українській території, пік яких також припаде на початок осені. У чому суть? Давайте по порядку.

1. Одеса та порти. Розглянемо дані про повітряні тривоги. По портах Одеської області РФ намагається наносити удари щодня. Останні 3 тижні активно атакує кораблі на рейді. Мета – зупинити порти. Тобто позбавити Україну можливості вести морську торгівлю через свою територію. Якраз під час вивезення врожаю.

2. Але якщо не працюють порти — працює залізниця. Тут маємо другу складову російської логіки. Атаки не стільки й не тільки на залізничну інфраструктуру, скільки на локомотиви. Які так швидко не заміниш. І не попросиш у партнерів, хоча б з огляду на те, що ширина залізничної колії різна. У країнах Балтії (єдині країни з таким самим стандартом) їх не так багато.

Простіше кажучи, РФ намагається ускладнити українську логістику з вивезення зерна та олій. Також до нового врожаю. Адже якщо зупиняться порти, потоки перейдуть на залізницю. Але там постає питання – куди везти і питання "сухих портів" (пам’ятаймо про різну ширину залізничної колії та необхідність перевантаження). І про пропускну здатність. Якщо й залізниця має проблеми (наприклад, дефіцит локомотивів), то експорт – автомобільним транспортом.

Але в будь-якому разі на територію суміжних держав. І тут для нас найважливіше питання – відносини з сусідами. Зі Словаччиною, Угорщиною, Польщею, Румунією. Де Росія буде грати на підтримку й розпалювання будь-якого конфлікту.

Пік впливу російських ударів (судячи з логіки Кремля) – так само початок-середина осені.

Тобто обидві сторони намагаються створити вигідні для себе умови для початку переговорів про замороження приблизно на жовтень-листопад. Повторю: "для ПОЧАТКУ переговорів".

І тут повертаємося до питання Лаврова. Для РФ вкрай вигідним залишається варіант, коли США є єдиним посередником у таких переговорах. Зрештою, в "американському треку" росія розраховує зберегти ініціативу. Адже, як не крути, але з початку 2025 року ми де-факто обговорюємо "російські пропозиції" щодо заморожування. Тобто плани та концепції, запропоновані США на основі консультацій із Кремлем. (Як приклад наведу "28 пунктів", які стали 20-ма, "ультиматуми" Путіна щодо Донбасу тощо).

Але наприкінці вересня відбудеться візит Сі до Вашингтона. І КНР хоче долучитися до переговорного процесу. Так само як і країни ЄС (які в цьому питанні виступають солідарно з Китаєм – подивіться матеріали за результатами візиту Мерца до Пекіна).

Це вже нові рамки, де Кремлю буде складно продати Трампу свою роль "партнера проти Китаю". Особливо коли йдеться про розвиток американо-російського співробітництва, а за столом, де сидять представники інших держав, "проти яких" намагаються домовитися два учасники процесу.

Тому перше завдання Лаврова зводиться до збереження саме американського трека. Друге – у створенні картини власних успіхів. Трамп реагує на інформацію про успішні операції. І для нас це плюс. Російський міністр спробує показати "успіхи росіян" і налякати майбутніми проблемами. Серед старих питань виникне тема продовольчої безпеки.

Для України, відповідно, завдання полягають у підтримці комунікації зі США у вигідному для нас ключі. А також у розіграші теми продовольчої безпеки. І тут цільова група – країни, які намагаються демонструвати "нейтральність". Показати, що дії РФ можуть створити проблеми для Африки, низки держав Азії. У тому числі й для КНР.

Тому сподіваюся, що крім українського прохання скликати екстрене засідання РБ ООН з питань нападів на торгові судна в Чорному морі (але тут, на жаль, РФ висуватиме ті самі звинувачення на нашу адресу), важливою є комунікація з країнами Азії. Важливим етапом стане можлива поїздка міністра закордонних справ України до Китаю. До неї треба готуватися, зокрема з огляду на "продовольчий" порядок денний. А також обговорювати можливості функціонування нових транспортних коридорів після їхнього замороження. І про проблеми у роботі існуючих коридорів, що виникли внаслідок дій Росії.

А щодо нових транспортних коридорів (де наші позиції, на жаль, не вражають), до речі, я презентуватиму доповідь уже наступного тижня.

Ну і відео з описом логіки російських атак на залізницю та портову інфраструктуру я виклав тут кілька днів тому. Посилання на відео.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...