Куди поїхати в Німеччині: названий найбільш недооцінений регіон

Саарланд – найменша федеральна земля Німеччини після міст-земель. Її туристи часто оминають увагою. Водночас саме цей регіон на кордоні з Францією та Люксембургом може стати ідеальним напрямком для тих, хто не хоче натовпів, але шукає природу, історію, виноробні, гастрономію та незвичні пам’ятки.

Більшість мандрівників, плануючи поїздку до Німеччини, насамперед думають про Берлін, Мюнхен, Гамбург або Баварію. Проте експерти Travel + Leisure звернули увагу на значно менш очевидний напрямок – Саарланд.

Чому варто звернути увагу на Саарланд

Саарланд розташований дуже зручно: приблизно за три години поїздом від Парижа і за дві години від Франкфурта. Попри це, регіон приймає менше туристів, ніж будь-яка інша федеральна земля Німеччини.

Колись Саарланд був індустріальним серцем регіону. Його розвиток значною мірою визначали поклади вугілля, металургія та боротьба між Німеччиною і Францією за вплив над цією територією. Протягом десятиліть місцеві заводи й домни формували не лише економіку, а й вигляд краю.

Після закриття останньої шахти у 2012 році Саарланд почав активно змінюватися. Регіон зробив ставку на відновлення довкілля, природні території та сталий туризм. Сьогодні майже дві третини його площі перебувають під охороною, а понад третину займають ліси.

Саарбрюкен: столиця без туристичного шуму

Знайомство із Саарландом варто почати із Саарбрюкена – столиці землі, що лежить на берегах річки Саар. Це компактне місто з населенням близько 185 тисяч людей, яке не справляє враження гучного туристичного центру. Саме в цьому його перевага.

Однією з найвідоміших пам’яток міста є Людвігскірхе – барокова церква, настільки важлива для німецької архітектурної спадщини, що її зображення навіть з’являлося на монеті у два євро. Проте біля храму можна не зустріти туристичних натовпів: площа часто залишається майже порожньою.

Саарбрюкен має й несподівано насичене культурне життя. У Музеї Саарланду, зокрема в Галереї сучасного мистецтва, можна побачити роботи Моне, Гогена, Пікассо, Макса Ернста. Частина представлених митців належала до тих, кого нацисти таврували як представників "дегенеративного мистецтва".

Ще одна важлива пам’ятка – Schlosskirche, церква XV століття, відбудована після Другої світової війни. У ній збереглися модерністські вітражі Георга Майстерманна, створені у 1950-х роках.

Вельклінгенський металургійний завод: краса індустріального минулого

Одне з найсильніших вражень у Саарланді справляє Вельклінгенський металургійний завод, розташований за кілька кілометрів від Саарбрюкена. Це величезний промисловий комплекс із домнами, трубами, металевими переходами та іржавими конструкціями, який нагадує декорацію до постапокаліптичного фільму.

Завод почав виробляти чавун у 1883 році і понад століття був важливою частиною економіки регіону. У 1986 році виробництво зупинили, а вже у 1994 році ЮНЕСКО внесла комплекс до списку Світової спадщини як унікальний приклад індустріальної історії XIX століття.

Сьогодні колишній завод отримав друге життя. Частина приміщень стала простором для художників, виставок та інсталяцій. Водночас це місце нагадує і про темні сторінки історії. Під час Другої світової війни тут працювали примусово вивезені люди.

Однією з найсильніших робіт на території комплексу є інсталяція "Примусові робітники" французького митця Крістіана Болтанскі. Вона складається з іржавих архівних коробок, темних вузьких проходів, купи робочого одягу та записаного шепоту імен людей, які були змушені працювати на заводі.

Водночас Саарланд намагається показати не лише минуле, а й відновлення. У частині комплексу, яку називають Paradise, природа поступово повертає собі простір: серед старих промислових конструкцій ростуть берези, бузина, маки й троянди, а поруч чути птахів і жаб.

Регіон для тих, хто любить добре поїсти

У Саарланді часто кажуть: "Головне – добре поїсти". І ця фраза добре описує місцеву культуру. Автори Travel + Leisure зізнаються, що не очікували від регіону особливих гастрономічних відкриттів, але були приємно здивовані.

Саарланд вирізняється великою часткою органічного землеробства, а місцеві кухарі активно використовують регіональні продукти.

Вино, виноградники і прогулянка до Люксембургу

Північ і південь Саарланду також цікаві виноробними районами. Місцеві вина не надто відомі за межами Німеччини, але виноробство тут має давню історію.

Саарланд також дуже відчутно переживає кліматичні зміни. Місцеві винороби згадують спеку 2019 року і сильні дощі 2021-го, які вплинули на врожаї. Водночас потепління змінює й винну карту регіону: тепер тут виробляють вина, які раніше вважалися майже неможливими для такого прохолодного краю, зокрема Pinot Noir.

Особливо цікавою точкою є Perl, де біля річки Мозель розташований ресторан і готель Maimühle. Звідси можна буквально перейти мостом до Люксембургу на обід. Посеред мосту видно місце, де сходяться кордони Франції, Люксембургу та Німеччини.

Місцева кухня теж відображає це прикордонне розташування: люксембурзький хліб, сир із Лотарингії, саарська ковбаса Lyoner із французькою назвою, а також viez – сухий яблучний сидр, який пов’язують ще з римськими традиціями регіону.

Природа Саарланду

Для любителів піших прогулянок Саарланд може стати справжнім відкриттям. Через регіон проходить багато маршрутів: вони ведуть крізь ліси, виноградники, села, пагорби й природні заповідники.

Одна з найвідоміших природних пам’яток – Saarschleife, мальовничий U-подібний вигин річки Саар. За гарної погоди тут можна гуляти, милуватися краєвидами, а іноді й кататися на каяках. Поруч облаштована дерев’яна стежка серед дерев і оглядова вежа заввишки близько 42 метрів.

Звідси добре видно суть Саарланду: темно-зелені ліси, поля, річку, пагорби й сучасні вітрові турбіни на горизонті. Це регіон, де промислове минуле поступово поступається місцем природі та новому способу життя.

OBOZ.UA пропонує дізнатися про середньовічних міста в Європі, де можна комфортно провести літню відпустку.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.