Зеленський вніс до Ради законопроєкт про національний пантеон: хто може до нього потрапити і де буде знаходитись

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
У парламенті 28 червня, у День Конституції, було зареєстровано законопроєкт про Український національний пантеон. Його ініціатором є президент Володимир Зеленський.
Під час звернення в Києво-Печерській лаврі з нагоди свята глава держави зазначив: ніхто, окрім самих українців, не повинен визначати, кого нам шанувати. Про це повідомляє пресслужба ОП.
"Сьогодні я вніс у парламент Закон про Український національний пантеон. Імена всіх героїв, які в різні століття та епохи боролися заради України, надихали Україну, будуть поєднані й назавжди вписані в нашу історію з великої літери, з великою повагою і увагою від держави України, яка поважає себе, цінує своїх та захищає своє – своє право бути українцями. Коли ніхто й ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати", – сказав президент.
Очільник ОП Кирило Буданов на своєму Telegram-каналі також прокоментував цю ініціативу. Він назвав її особливо важливою сьогодні, коли країна веде війну за свободу.
"Більше ніхто й ніколи не буде диктувати українцям, яких героїв шанувати, які свята відзначати чи яку історію вивчати. За це право свободи власного вибору та національної незалежності наші предки боролися сотні років, і саме за це сьогодні проливають кров наші воїни. Пам'ять про них повинна жити вічно", – наголосив колишній начальник ГУР МО.
Він впевнений, що всі громадяни та наші майбутні покоління повинні чітко знати й шанувати тих, хто присвятив життя боротьбі за Україну.
Буданов сподівається, що у Верховній Раді "розуміють важливість такої ініціативи та якнайшвидше розглянуть та ухвалять законопроєкт".
Що передбачає проєкт закону № 15360
Інформація про нього розміщена на офіційному сайті ВР України. Документ визначає правовий статус національного пантеону, регламентує порядок ухвалення рішення щодо такого вшанування особи, порядок перепоховання, створення Книги пам'яті тощо.
Український національний пантеон вшановуватиме "найвидатніших представників української нації, які зробили винятковий, історично значущий внесок" у здобуття та відновлення незалежності країни, її розбудову, формування української нації, війська, культури мистецтва, науки, спорту, становлення мови, розвитку громадянського суспільства та релігії.
У законопроєкті прописано шість категорій осіб, які можуть бути увічнені в пантеоні:
- глави держав або прирівняні до них особи у різний час (в тому числі у Русі, Руському королівстві, Українській козацькій державі (Війську Запорозькому), Українській Народній Республіці, Західноукраїнській Народній Республіці, Українській державі, Карпатській Україні);
- президенти України (крім усунених із посади);
- головнокомандувачі або прирівняні до них командири й лідери у збройних силах УНР, Українській Галицькій армії;
- головнокомандувачі Збройних сил України під час війни за незалежність України;
- особи, які зробили винятковий внесок у здобуття чи відновлення незалежності, розвиток країни тощо;
- лауреати Нобелівської премії з науки чи літератури, діячі науки або культури світового рівня, які були громадянами України, народилися, проживали на території України чи пов'язані з нею.
На території Українського національного пантеону не можуть бути поховані особи, щодо яких ухвалено обвинувальний вирок за вчинення кримінального порушення проти нацбезпеки й миру.
Пантеон буде розташований у Києві, він буде загальнодоступним меморіальним комплексом.
Його проєкт розроблятимуть на відкритому конкурсі, а будівництво, утримання в належному стані й охорону (а також цілодобову почесну варту) пантеону здійснюватимуть коштом держбюджету.
Що передувало
І Зеленський, і Буданов 28 червня заявляли про те, що Україна повинна самостійно визначати своїх героїв. У певному сенсі це відсилає до гучного конфлікту, який цьогоріч розгорівся між Києвом і Варшавою.
Скандал піднявся навколо назви окремого Центру Сил спеціальних операцій ЗСУ "Північ". 26 травня 2026 року президент Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким цьому угрупованню присвоєно почесне найменування "імені Героїв УПА".
Таке вшанування Української повстанської армії не сподобалося Варшаві. Президент РП Кароль Навроцький заявив про намір позбавити українського колегу найвищої польської державної нагороди – ордена Білого Орла.
19 червня це рішення було реалізовано. Навроцький заявив, що "в польсько-українських відносинах є межі, які не можна переступати". Водночас він запевнив, що позбавлення Зеленського нагороди "не спрямоване проти українського народу".
Президент України прийняв це рішення польського колеги та відправив орден назад до Польщі "Новою поштою". Аналогічно від польських Білих Орлів відмовилися другий президент Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко, п'ятий президент Петро Порошенко. Власні нагороди, отримані від Польщі, також повернули українські дипломати Василь Зварич і Василь Боднар.
Як писав OBOZ.UA, створення Пантеону видатних українців Володимир Зеленський анонсував наприкінці квітня цього року. Насамперед ідеться про повернення в Україну історичних діячів – тих постатей, які мають фундаментальне значення для формування української національної свідомості та для нашої держави.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!