Блог | Як репутація припиняє бути бездоганною

Національний банк України вже деякий час полює на Міжнародний інвестиційний банк, який там називають просто "банк Порошенка". Планові і позапланові перевірки тривають безперервно, тож можна прикурювати одну від одної. З початку року банк встигли оштрафувати на 30 млн грн. НБУ за власною ініціативою від'єднав його від платіжної системи VISA (десятки тисяч власників зарплатних карток постраждали, Порошенко, якому всі картки заблокували раніше, – ні). На початку квітня стався публічний скандал – стало відомо, що фінмоніторинг Нацбанку присилає в МІБ запити в дусі "які заходи щодо виявлення можливих ризикованих операцій банк вжив, побачивши, що Благодійний фонд Порошенка раптом збільшив витрати на ЗСУ? І як саме розподілялась допомога між окремими військовими частинами? І як фонд шукає донорів?" – з перспективою наступних мільйонних штрафів, якщо відповіді, на думку НБУ, будуть неправильні.

Відео дня

Після розголосу і наїздів з боку волонтерів голова НБУ Андрій Пишний написав пафосний пост, що його обурює "звинувачення у виконанні політичного замовлення від народного депутата Порошенка". Але знімати з запитів гриф "банківська таємниця" щоб показати, що таких запитів взагалі не було чи що їхній зміст викривлено, не став.

Вчора незалученість Національного банку України до замовних політичних переслідувань знайшла нове несподіване підтвердження. Комітет НБУ офіційно визнав Петра Порошенка "особою з небездоганною діловою репутацією" – на єдиній підставі, що указом Зеленського від 12 лютого проти Порошенка введено санкції. Треба розуміти, що Закон України "Про санкції" нічого такого не передбачає, як і указ, як і решта законодавства. Це Нацбанк сам придумав, що так можна робити, і навіть сам собі це наказав пунктом 62 Положення про ліцензування банків. І ще треба розуміти, що "ділова репутація" з погляду НБУ значить не те, що для нас з вами. "Небездоганна ділова репутація" – це такий технічний термін, він означає можливість розпочати процедуру перехоплення контроля над банком, акціонери якого визнані "небездоганними". З моральною оцінкою це не має нічого спільного, хоча телеграм-канали Офісу президента з задоволенням смакують, як воно звучить.

Засідання комітету призначили на понеділок, 28 квітня, коли Порошенко якраз був у закордонному відрядженні на конгресі EPP у Валенсії. Але на думку НБУ, це не було проблемою – йому і нам, його адвокатам, запропонували просто підключитись через Zoom. Нацбанк, щоправда, забув, що саме указом Зеленського про санкції Порошенку заборонено інтернет ("обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж (повне припинення)") – тому, запрошуючи Порошенка в Zoom, вони стають співучасниками порушення санкцій. Чи, може, їм це було байдуже – ми так і не дізнались, хоча питали.

З досвіду відомо, що інтернет у державних органах іноді вимикається в найбільш незручний момент (про те, що в Іспанії 28 квітня станеться тотальний блекаут, у НБУ тоді – будемо справедливими до них – ймовірно, ще не знали). Тому ми ухвалили тактичне рішення оточити НБУ і взяти його під перехресний вогонь: адвокат Ігор Головань підключився через Zoom, а я прийшов у будівлю НБУ на Інститутській і заявив, що бажаю брати участь у засіданні особисто.

Реакція працівників НБУ була передбачуваною – вони почали морозитись. Якби я був сам, мене, найімовірніше, навіть не пустили би через прохідну. Але зі мною разом пішли спостерігачами 4 депутати від "Європейської солідарності", а депутати мають право без перешкод проходити в будь-які держоргани, тож просто виставити їх на вулицю було якось незручно. Нас усіх завели в якийсь кабінет на першому поверсі, попросили "чекати" і стали комусь дзвонити. Вже була 14, засідання мало розпочатись. І тут у Києві почалась повітряна тривога.

Далі паралельно відбувалися дві вистави – комедійна офлайн і драматична онлайн. Офлайн працівники НБУ нам розповідали, що під час тривоги нас все одно ніхто не прийме. На питання, де керівництво банку і де зокрема Дмитро Олійник, який очолює Комітет і мав вести засідання, нам відповідали "нікого нема, всі кудись поїхали". Нас навіть провели до дверей кабінету Олійника, які були зачинені. Щохвилини нам всім пропонували "не нехтувати тривогою, пройти в укриття". Врешті хтось із наших провідників припустив, що, може, Олійник зараз саме в бомбосховищі – і це спрацювало, ми пішли шукали його в бомбосховище. Дарма.

Саме в цей момент, поки нас водили коридорами Нацбанку, Дмитро Олійник онлайн проводив засідання на тему "яка репутація Порошенка". За спиною в нього були вікно і фікус – що мало свої очевидні плюси і мінуси. Плюси такі, що заступник голови НБУ – смілива людина, готова наражати власне життя і виконувати службові обов’язки попри повітряну тривогу. Мінус у тому, що депутатам тупо збрехали, що його не можуть знайти, він спокійно сидів у себе весь час, поки нас водили по будівлі НБУ. До речі, ви знали, що в закритому внутрішньому дворику НБУ в урядовому кварталі стоїть натуральний шинок, з білими стінами і дахом із соломи? Я не знав. Це "будинок прийомів", там атмосферно приймають і поять іноземні делегації і почесних гостей. Мабуть, це позитивно впливає на інвестклімат.

Поки ми шукали Олійника в підвалі, Олійник долучив адвоката Голованя в Zoom-конференцію. Але його участь у засіданні не була тривалою. На самому початку Ігор заявив про відвід членкині комітету Анні Липській, бо в неї формальний конфлікт із Порошенком – 13 лютого, коли указ про санкції ще не було надруковано в офіційних виданнях, вона всупереч закону розіслала банкам циркуляр про негайне виконання указу. І наразі ми якраз готуємо проти неї заяву про перевищення повноважень (це окрема історія з нашого судового серіалу, я розповім її іншим разом. Якщо коротко, пані Липська здала відповідь у суд з Офісу президента, що вони вважають незаконним виконання указів до виходу друкованої версії і не вірять, що хтось із держслужбовців міг так вчинити).

На моменті проголошення відводу адвокат Головань побачив на моніторі напис The host removed you from the meeting, і подальше обговорення репутації Петра Порошенка проходило без його представників. Воно також не було тривалим – приблизно за 10 хвилин комітет вже перейшов до наступного пункту порядку денного – ним була небездоганність репутації інвестфонду Порошенка (похідна від його особистої репутації). Що було там, ніхто не знає.

Того ж вечора нам на пошту впало рішення Комітету НБУ, що ділова репутація Порошенка тепер офіційно небездоганна. Підстави – бо президент впровадив проти нього санкції. Те, що Кабмін вже заявив суду, що вважає ці санкції превентивними, а Мінекономіки, яке ініціювало їх впровадження, посилалося лише на "кримінальні провадження, які розслідуються правоохоронними органами" (при тому що самі провадження можуть бути підставою для санкцій лише після вироку) – у рішенні не згадується, і порушити це питання на засіданні не було кому.

Наступного дня, тобто сьогодні, Нацбанк видав офіційний реліз, що "розцінює дії народних депутатів і осіб, що їх супроводжували, як тиск на працівників НБУ" і "розгляне можливість подання заяви до правоохоронних органів про тиск та перешкоджання діяльності".

На думку НБУ, "засідання Комітету проводилося в дистанційному форматі (в Zoom-платформі), така форма засідання передбачена нормами Закону України "Про адміністративне провадження" (ст. 67)". А НБУ "надав пану Порошенку та його представникам усі можливості надати свої пояснення (бути заслуханими) в межах відкритого адміністративного провадження" (це вони про The host removed you from the meeting).

Те, що в Україні нема закону "Про адміністративне провадження", а є лише закон "Про адміністративну процедуру", ст. 67 якого нічого не каже про дистанційний формат, а ст. 54 каже, що це право учасника за його згодою, а за загальним правилом засідання мають відбуватись очно, – це дрібниці. Реальна проблема для НБУ в тому, що вони зробили саме як ми від них очікували – від'єднали зв’язок і провели засідання без Порошенка і його адвокатів і потім сказали, що все було нормально. І в пастку, яку ми для них поставили, з’явившись на засідання офлайн, вони теж потрапили. Тепер в усіх наступних судах – і в Україні, і в ЄСПЛ – представникам держави доведеться пояснювати не лише "технічний збій", а все це свавілля разом, і з цим у них точно будуть проблеми.

Є стара максима, що той, хто живе в будинку зі скла, не має кидати камінням в інших. Національного банку вона стосується навіть більш, ніж інших державних інституцій. Репутація і її бездоганність – обосічна зброя, а одним із головних складників захисту від атак влади для опозиції завжди була і буде публічність. Ділова репутація голови НБУ Андрія Пишного, його заступника Дмитра Олійника і Національного банку України загалом з очевидних причин стає для нас точкою докладання зусиль. Ми продовжимо говорити в судах та поза судами і про конкретну вчорашню ситуацію, і про поведінку НБУ в контексті кампанії, яку президент Зеленський розгорнув проти Петра Порошенка. І ми вважаємо, що в нас непогані шанси переконати суспільство і партнерів України, що репутація, яку ці люди собі створили, дає їм мало підстав бути суддями репутації інших.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...