Блог | В яких кордонах Китай бачить Україну, або Чому Крим – не тема для дискусій

Китайський посол у Європейському Союзі Фу Цун заявив, що не бачить причин, через які Україна не повинна повернутися до своїх міжнародно визнаних кордонів 1991 року. У багатьох на Заході та в Україні ця заява викликала ентузіазм, бо є найчіткішою китайською позицією щодо поняття територіальної цілісності та міжнародного права.

Відео дня

А саме про повагу до територіальної цілісності всіх країн йдеться чи не в першому пункті так званого китайського "мирного плану". І завжди було важливо зрозуміти, в яких межах КНР бачить Росію, а в яких – Україну. Чи існує для Китаю поняття "конституційних кордонів" Російської Федерації, яке звучить щоразу, коли Москві потрібно виправдати анексію Криму та інших українських регіонів?

Тепер ми можемо сказати, що не існує. Що КНР визнає міжнародно визнані кордони, нехай про це говорить лише один посол. Але жоден посол Китаю не виступатиме з подібними заявами, якщо вони не збігаються з лінією партії та не проговорені в ЦК КПК та МЗС КНР.

Однак, якщо уважно прочитати текст інтерв'ю посла телеканалу Aljazeera та іншим виданням, ми виявимо у ньому іншу важливу тезу – тезу про необхідність вирішити "історичні питання" шляхом узгодження між Росією та Україною. Тобто, з погляду китайського представника в ЄС йдеться не так про окупацію української території, як про історичну проблему, яка може бути вирішена шляхом консультацій. Але, між іншим, такі консультації можуть завершитись по-різному. Можуть визнанням територіальної цілісності України, а можуть визнанням Україною "нових територіальних реалій", на чому наполягає Кремль.

Китайська позиція, таким чином, набагато ближче, гадаю, до російської, ніж української. У Києві не вважають, що є якісь "історичні питання" і наполягають, що будь-які переговори з Росією можуть розпочатися лише після виходу окупаційних військ з українських територій. А в Москві намагаються наполягати на визнанні окупації як факту, що відбувся, і готові починати консультації про це визнання хоч сьогодні.

Від ідеї про те, що "історичні проблеми" мають бути вирішені Росією та Україною до скандальної тези іншого китайського посла – глави диппредставництва у Франції Лу Шаї – про те, що у колишніх радянських республік якийсь "не такий" суверенітет – буквально один крок. Тому що тільки держава з обмеженим суверенітетом може погодитися з дискусією щодо своєї територіальної цілісності – якими б там історичними міркуваннями це не пояснювалося.

Для прозорості позиції в КНР, гадаю, мали б не просто визнати територіальну цілісність України, а й погодитись з тим, що ця територіальна цілісність – не тема для дискусій. Ба більше, впевнений, не тема для дискусій з країною, яка на цю територіальну цілісність робить замах.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...