Українці хочуть більшого: в NYT проаналізували звільнення Сирського, який командував вирішальними битвами війни

Звільнення генерала Олександра Сирського з посади головнокомандувача Збройних сил України стало завершенням цілої епохи у війні з Росією. Попри ключову роль у захисті Києва та низці інших визначальних операцій, його стиль керівництва дедалі частіше викликав критику серед військових, а політичне протистояння навколо розвитку сучасних технологій у війську зрештою призвело до його відставки.

Про це йдеться в аналітичному матеріалі The New York Times. Сирський керував розширенням застосування безпілотників проти Росії, але українці хочуть більшого, зазначає видання.

Від захисника Києва до головнокомандувача

Журналісти нагадують, що саме Сирський очолив оборону Києва на початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Його дії тоді стали однією з ключових причин провалу російського плану швидкого захоплення української столиці та принесли йому довіру президента Володимира Зеленського.

Через два роки Сирський очолив Збройні сили України, змінивши на посаді Валерія Залужного.

Видання зазначає, що за десятиліття війни генерал став одним із найвідоміших українських воєначальників, командував найважливішими операціями та регулярно доповідав президенту безпосередньо з передової.

Чому Сирський втратив посаду

На думку авторів матеріалу, вирішальним фактором стало загострення конфлікту з ексміністром оборони Михайлом Федоровим, який відповідав за розвиток безпілотних технологій.

У статті зазначається, що Федоров звинувачував Сирського у блокуванні укладання контрактів на закупівлю дронів. Після звільнення міністра ці події спричинили протести серед військових і цивільних, учасники яких, зокрема, вимагали відставки головнокомандувача.

Водночас видання вважає, що зміна керівництва символізує перехід від старшого покоління командирів, підготовлених ще за радянської військової системи, до молодших офіцерів, які більше покладаються на сучасні технології, інновації та командний стиль управління.

Головні перемоги Сирського

The New York Times нагадує, що після успішної оборони Києва Сирський очолив українські війська на сході країни.

Саме він керував Харківським контрнаступом восени 2022 року, коли українські військові змогли повернути значну частину окупованої території на північному сході України.

У 2023 році генерал командував обороною Бахмута. Видання зазначає, що українська влада називала її героїчною сторінкою війни, однак частина військових і військових аналітиків критикувала рішення тривалий час утримувати місто, вважаючи, що це призвело до значних втрат і відтягнуло ресурси від контрнаступу на півдні.

Улітку 2024 року Сирський також санкціонував наступальну операцію українських військ у Курській області Росії. На думку журналістів, ця операція тимчасово підняла бойовий дух українців та змусила Росію перекинути частину своїх сил, однак згодом Україна втратила там частину найбільш підготовлених військових і техніки.

За що його критикували

Як пише NYT, попри беззаперечні заслуги, Сирський мав неоднозначну репутацію серед військових.

Його часто характеризували як дуже жорсткого керівника, який прагнув особисто контролювати майже всі процеси в армії.

Критики звинувачували генерала у надмірному мікроменеджменті, частих перестановках підрозділів уздовж майже 1300-кілометрової лінії фронту, просуванні лояльних офіцерів і недостатній готовності своєчасно відводити війська з позицій, які ставали майже безнадійними.

Через це серед частини військових за ним закріпилося прізвисько "м'ясник".

Колишній підполковник Національної гвардії Богдан Кротевич заявив виданню, що Сирський відсторонював перспективних офіцерів, натомість просував тих, хто був особисто йому відданий, а також перерозподіляв ресурси не на користь найбільш ефективних підрозділів.

Прихильники називали Сирського стратегом

Водночас співрозмовники видання, які працювали із Сирським, категорично не погоджуються з такою оцінкою.

Колишня заступниця міністра оборони Ганна Маляр розповіла, що генерал працював по 18 годин на добу, практично не мав вихідних і вирізнявся спокоєм у кризових ситуаціях.

За її словами, ще до початку повномасштабного вторгнення Сирський запропонував доручити йому оборону Києва та почав ретельно готуватися до можливого наступу Росії.

Маляр розповіла, що генерал вивчав архівні матеріали про бої Другої світової війни навколо Києва, аналізував старі німецькі укріплення та використовував нестандартні підходи до планування оборони.

Вона також відкинула звинувачення у надмірному контролі, заявивши, що це було не мікроменеджментом, а способом постійно тримати ситуацію на фронті під особистим контролем.

На думку прихильників Сирського, саме його багаторічний бойовий досвід дозволяв ефективно координувати бойові дії на всій лінії фронту.

Видання зазначає, що відставка Сирського знаменує завершення важливого етапу розвитку українського війська та початок нового періоду, орієнтованого на швидший розвиток сучасних військових технологій.

Як повідомляв OBOZ.UA:

Президент України Володимир Зеленський оголосив про призначення Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ та повідомив про оновлення системи військового управління і майбутню конфігурацію Генерального штабу. А з Олександром Сирським обговорено передачу справ і його подальший формат служби.

Також 21 липня Зеленський провів зустріч із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. Після публікації кадрів з зустрічі, де був присутній генерал Михайло Драпатий знову активізувалися припущення щодо можливих кадрових змін у військовому керівництві.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!