Михайло Драпатий

Михайло Васильович Драпатий – український військовослужбовець, бригадний генерал Збройних сил України, командувач Сухопутних військ ЗСУ. Колишній командувач ОТУВ "Харків". Колишній командир 58-ї окремої мотопіхотної бригади (2016—2019). Лицар орденів Богдана Хмельницького та "Народний Герой України".

Коротка біографія

Михайло Драпатий народився 21 листопада 1982 року.

Вищу освіту здобув в Національному університеті оборони України.

В 2014 році на початку війни на Донбасі Драпатий був командиром 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Вже в середині квітня його батальйон у повному складі перебувала на Сході України.

Саме Драпатий безпосередньо командував батальйоном, коли терористи увірвалися до Маріуполя та намагалися захопити міське управління міліції. 72 ОМБр отримала наказ увійти в місто на бронетехніці та допомогти підрозділам, які звільняли заручників. Ситуація була складною, оскільки провокатори підбурили проросійську частину міста на спротив українським захисникам, тож в місті з’явилися барикади. Одну з таких барикад БМП, в якому перебував Драпатий, буквально перелетіла на швидкості, одночасно розваливши перешкоду. Згодом ті кадри потрапили в усі світові ЗМІ.

Згодом 72 ОМБр Драпатого вирушила в рейд вздовж кордону з РФ, взявши під контроль прикордонну зону біля населених пунктів Амвросіївка, Зеленопілля, Маринівка, Довжанський, утримували Савур-Могилу, Червонопартизанськ (пункт контролю).

Тоді ж підлеглі Драпатого та воїни з інших бригад опинилися у складній ситуації, оскільки їх з одного боку почали обстрілювали з російської території з РСЗВ "Град" та "Ураган", а з іншого боку – проросійські терористи, що розміщувалися у населених пунктах.

Драпатий згодом розповідав, що були дні, коли українських захисників по 7 годин поспіль "розстрілювали з усіх видів артилерії та мінометів". Ситуація ускладнювалася тим, що сили були нерівні, допомога не підходила, а боєприпаси закінчувалися.

Тому воїнам довелося йти на прорив. Драпатий визнає, що "вийти змогли не всі, а ті, хто прорвався, дійсно стали героями".

Під час триденного прориву 72 ОМБр Драпатого вирвалася із так званого Ізваринського котла. З оточення вийшли 260 бійців з понад 30 одиницями техніки. Загинув лише один солдат – Сергій Волнухін.

Згодом 72 ОМБр пройшла доукомплектування та відновлення боєздатності і повернулася в зону бойових дій у район Волновахи. Тим часом самого Драпатого відправили на навчання в Національний університет оборони України імені Івана Черняховського.

Щоправда, Драпатий згодом перевівся на заочну форму навчання і повернувся в зону АТО – у складі 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський).

У серпні 2016 року був призначений командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Конотоп), яка виконувала завдання в Авдіївці та Ясинуватському районі Донецької області.

2017 року Драпатий успішно закінчив навчання в Нацуніверситеті оборони України з дипломом магістра.

В липні 2017 року він став командиром бригади та керував діями 58 ОМПБр в районі Бахмутської траси.

2019 року йому було достроково присвоєне звання полковника.

У серпні того ж року передав 58-му бригаду іншому командиру та розпочав дворічне навчання слухачем Нацуніверситету оборони України.

Станом на 2021 рік Драпатий обіймав посаду заступника командувача Об'єднаних сил ЗСУ. А після початку повномасштабного вторгнення РФ став відомий як один із командирів операції зі звільнення Херсона.

В лютому 2024 року став заступником начальника Генштабу ЗСУ.

У травні 2024 року Драпатого було призначено командувачем оперативно-тактичного угруповання військ (ОТУВ) "Харків".

29 листопада 2024 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що Драпатий став командувачем Сухопутних військ ЗСУ.

За бойові заслуги нагороджено орденами Богдана Хмельницького та "Народний Герой України". Також він має Хрест бойових заслуг.