Президент України Володимир Зеленський ввів персональні санкції щодо громадянина Білорусі Олександра Лукашенка. Як обґрунтування на сайті президента наведені аргументи співпраці білоруської влади з РФ, а також, цитата, "обмін суверенітету Білорусі на продовження власної влади".
На перший погляд, може здатися, що це сильний санкційний крок, який матиме ефект тут і зараз. Однак оцінка санкційних механізмів, зазначених у рішенні РНБО, приводить до висновку, що ці обмеження Лукашенко як фізична особа навіть не відчує.
Виходить рішення марне?
Я б так не говорив. Швидше, йдеться про політичний сигнал. Або політичну демонстрацію. Яку можна сприймати як підняття ставок перед дуже навіть імовірною появою окремого україно-білоруського переговорного треку.
Суть того, що відбувається, у процесах після можливого заморожування війни, американському треку контактів із Лукашенком, появі польського і (скоро) литовського треків. Україні необхідний формат, у якому вона може виставляти власні вимоги, просувати свої інтереси.
Для Лукашенка так само необхідна можливість виходу на співпрацю з Україною. Про це він і натякав, і прямо говорив не раз. Але розраховував "вирішити питання через голову" Банкової.
Україна підняла ставки і, образно кажучи, запросила до розмови. Де говорити доведеться "від себе" і відповідати за свої слова.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...