Відео дня
"Треба ходити по лезу ножа": віцепрем'єр сказав, яких винятків потребуватиме Україна при вступі до ЄС
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що наша країна під час вступу до Європейського Союзу не розраховує на особливі умови. Водночас Київ потребуватиме обмежених і тимчасових винятків, насамперед у сфері довкілля та сільського господарства.
Про це Качка сказав під час панельної дискусії Deepening Ukraine–EU Cooperation in Strategic Sectors в Українському домі в Давосі. За його словами, Україна має чіткий план дій за всіма 33 розділами і усвідомлює, що результат залежить від темпів і якості впровадження реформ.
"Україна не вимагає багатьох винятків – у нас є обмежена кількість таких винятків. І найбільша проблема для нас – це питання довкілля – зі зрозумілих причин", – зазначив віцепрем’єр.
Він пояснив, що протягом багатьох років Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України фактично діяло ізольовано, самостійно формуючи політику та значною мірою спираючись на аналітичні центри й громадські організації.
За словами Качки, попри важливу роль громадських об’єднань, у сфері довкілля необхідний потужний державний регулятор, адже тут постійно доводиться узгоджувати інтереси промисловості, громад і різних зацікавлених сторін.
"Тут треба ходити "по лезу ножа", і ми поки що не встигаємо. Ми не зможемо запровадити там складні реформи за два роки", – констатував політик.
Окремо віцепрем’єр зупинився на проблемних питаннях у сільському господарстві. За його словами, йдеться про дві технічні теми: ветеринарні норми та використання засобів захисту рослин, зокрема пестицидів. Він зазначив, що за останні три роки ЄС суттєво посилив обмеження щодо хімічних речовин у агросекторі, тоді як частина компонентів, дозволених у Євросоюзі, заборонена в Україні, і навпаки.
"Якщо намагатися узгодити все й одразу, це може призвести до колапсу – і для фермерів ЄС, і для українських. Тож ми проситимемо тут більш "ніжного" підходу, щоб не зашкодити ані європейським, ані нашим фермерам, особливо малим", – зазначив Качка.
Віцепрем’єр підкреслив, що проблема аграрної сфери є спільною для України та Європейського Союзу і пов’язана з узгодженням спільної аграрної політики.
"Я переконаний, що інтеграція України в Євросоюз заощадить кошти і збереже європейське сільське господарство. Ті, хто бачить в нашому сільському господарстві загрозу, помиляються", – резюмував урядовець.
Коли Україна може стати членом ЄС
Тарас Качка заявив, що Україна вже вийшла на фінальну стадію вступу до Європейського Союзу. Усі країни, які успішно приєдналися до ЄС, після досягнення цієї стадії зазвичай завершували процес максимум за два-три роки. Зважаючи на це, Україна може стати членом обʼєднання вже у 2028 році.
Політик зазначив, що Україна має повний перелік завдань, необхідних для членства, який охоплює верховенство права, статистику, публічні закупівлі, фінансовий контроль та інші інституційні та економічні критерії.
За оцінкою віцепрем’єра, за умови інтенсивної роботи Україна може виконати основний обсяг реформ у 2026-2027 роках. Якщо всі необхідні реформи буде реалізовано до кінця 2027-го, Україна може стати членом ЄС у 2028 році.
Як повідомляв OBOZ.UA, Брюссель готує реформу механізму вступу до ЄС за двоступеневою моделлю. Вона дозволить Україні приєднатися до союзу, але з обмеженими повноваженнями на початку, зокрема, з Київ не матиме права голосу на самітах чи зустрічах.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!