Блог | Статус кандидата – це не подарунок. Ми за нього заплатили життям
Просто, якщо раптом ви забули, лише якихось дев'ять років тому наша країна була дуже погано замаскованою колонією. У кремля тут був повний карт-бланш – від них залежали наші політики, партії, економіка, армія та спецслужби.
Заборону якогось дрібного чинуші з Росспоживнагляду на імпорт цукерок ми називали торговельною війною, а кожен грудень ми з жахом чекали на нову ціну на газ; і поки чекали, наша зовнішня політика багатовекторності зигзагами петляла між Москвою, Берліном та Вашингтоном.
А потім комусь дуже захотілося перемогти всіх. Тупиця.
У результаті ми станемо першою та єдиною країною, громадяни якої за членство у Євросоюзі віддавали своє життя. І так, мабуть, ми не є ідеальним кандидатом. Але ідеальні там закінчилися року ще в дев'яносто п'ятому.
Просто, якби нас почули, коли ми спочатку несміливо стукали, а потім наполегливо били у двері кулаком - у 2005-му, 2008-му або навіть 2013-му, то, можливо, 2022-го не було б ні десятків тисяч поранених та вбитих, ні мільйонів біженців, ні територіальних суперечок.
А сьогодні ми вже самі за це заплатили. Заплатили дорожче за всіх, хто вже в клубі.
