Щоб перемогти, потрібен ворог. Такий, з яким ти борешся. Найкращий ворог — той, який не може відповісти. Це справді так.

Відео дня

Але ще важливіше — щоб цей ворог відповідав очікуванням суспільства і був своїм.

Чому образ Сороса спрацював, а Зеленського — ні? Хоча жоден із них не збирався "захоплювати" Угорщину.

У 2019 році таке медіа "BuzzFeed" опублікувало розслідування "Неймовірна історія змови проти Сороса". У ньому йшлося про американських політтехнологів — Джорджа Бірнбаума і Артура Фінкельштейна, які ще у 1996 році забезпечили перемогу Біньяміну Нетаньягу, попри відставання більш ніж на 20% від Шимона Переса.

Згодом саме Нетаньягу познайомив їх із Віктором Орбаном. І вони зробили для нього головне — придумали "ідеального ворога".

У 2014 році колишні конкуренти соціалісти вже не підходили на цю роль. Потрібна була нова, драматичніша історія. І її створили: Угорщина як оточена ворогами фортеця.

Османи. Нацисти. Комуністи. А тепер — "глобальні сили".

Але будь-яка змова потребує обличчя. Цим обличчям став Джордж Сорос. Угорець за походженням. Багатий. Ліберальний. Підтримує громадянське суспільство.

Ідеальна мішень.

Перший принцип політтехнології: ідеальний ворог — це той, хто не може відповісти.

Так Сорос став глобальним мемом — від правого згодом протрампівського Breitbart News до RT (тобто Раша Тудей).

І важливо: ні Фінкельштейн, ні Бірнбаум, ні сам Орбан не обов’язково є антисемітами.

Їм потрібен був результат.

У розслідуванні згадується, що батько Бірнбаума пережив Голокост, а його діда фашисти застрелили на очах у родини.

І саме він став одним із тих, хто створив міф про "злого світового генія" Сороса.

Цей міф живе й далі — і в Угорщині, і значно ширше. Його підхопили інші, зокрема й Володимир Путін.

Зеленський теж єврей і навіть зовні трохи нагадує Сороса. Але цей міф, де уже російські технологи намагалися з нього зробити ворога для Угорщини, не спрацював.

Чому? Бо Сорос був "своїм". Угорцем. Частиною національної історії. А до чого тут Володимир Зеленський?

Люди вірять у ті міфи, які вбудовуються в їхню картину світу. І не вірять у ті, що не мають коріння.

Портрети Петра Порошенка і Путіна у 2019 році в Україні теж не спрацювали, хоча були чесними. Бо навіть попри війну, яка триває з 2014 року, багато хто вірив, що з Путіним можна домовитися. Що він — не ворог.

Так само і в Угорщині: Зеленський не лише не є ворогом для угорців на відміну від Путіна для українців — він таким не сприймається.

А от Сорос — "свій", угорський єврей, якого легко вписати у конспірологічний сюжет про "зраду зсередини".

Тому, коли ми колись доживемо до справжніх виборів в Україні, наші політики, найімовірніше, теж шукатимуть ворогів серед своїх.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...