УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Борис Філатов
Борис Філатов
Міський голова Дніпра

Блог | Що робити українцям, які врятувалися від війни за кордоном? Їх також не пустять додому?

Що робити українцям, які врятувалися від війни за кордоном? Їх також не пустять додому?

На ранок з холодним розумом.

Я навмисно прибрав свій вчорашній пост, надмірно емоційний, лайливий і тому... безглуздий.

Вибачте за емоції.

Справа в тому, що на запитання, які я хотів би поставити всьому суспільству, і, безумовно, шановному Гаранту Конституції, я не маю відповідей.

Не маю відповіді, від слова "взагалі".

А хотів би їх отримати, тому що фатальна помилка, яка трапилася з Геннадієм Корбаном, начебто незначний прецедент, розкрили колосальну інституційну проблему, яка зараз схвилювала справді величезну кількість людей.

За своїм рівнем ця ситуація майже рівнозначна тій, коли помилково мільйони співвітчизників зобов'язали перереєструватися у військкоматах при виїзді за межі свого населеного пункту.

Весь вчорашній день і ще півночі мені ставили і продовжують ставити запитання жителі Ізраїлю та США, Канади та Німеччини, Аргентини та Бразилії. І, звісно, наші українці.

Сенс цих питань короткий: "Що нам тепер робити? І коли це нас торкнеться?"

Шановні друзі, співгромадяни, лідери громадської думки, журналісти, депутати, шановний Володимире Олександровичу, вислухайте ці питання та дайте відповідь на них самі собі та всім нам.

Чому щороку, а особливо під час виборчих кампаній, політики обіцяють вирішити проблему подвійного громадянства (громадянство країни-агресора не обговорюється) і щоразу забувають це зробити?

На якій підставі процедури як отримання/так і виходу з громадянства України максимально формалізовані, непрозорі, тривалі за строками та мають під собою можливості для масових зловживань чиновників?

Що робити громадянам України, яких війна вигнала з рідної країни і зараз вони допомагають армії/волонтерять/страждають за Україну за кордоном…і намагаються облаштуватись на новому місці також отримуючи громадянство країн, що їх притулили?

Їх теж можуть потім не впустити додому, коли вирішать повернутися?

Яким буде підхід до вітчизняних підприємців, людей "світу", які зараз знаходяться вдома і витрачають на допомогу фронту величезні гроші, але в будь-який момент можуть бути піддані остракізму?

(Повірте це не жарти, як мінімум троє багатих євреїв з Дніпра, сказали мені: "Ну раз так, то ми, напевно, їхатимемо".)

Я вже не говорю про рабинів, які скаржаться мені на те, що їхні парафіяни зараз натурально в жаху.

Що відповідати сотням тисяч наших діаспорян, розкиданих усім світом, які мають суто українську ідентичність, а також по два чи три паспорти? Які отримали з такими муками громадянство України або думають це зробити.

Що казати нашим заробітчанам?

Просто: "Що їм казати?"

Який тепер юридичний статус сотень тисяч українців, а також угорців, румунів чи поляків, які живуть на Закарпатті, Буковині чи Галичині та мають паспорти країн Євросоюзу?

Їх теж рано чи пізно викинуть із країни?

Я можу продовжувати ставити запитання.

Ми можемо продовжувати ставити запитання.

Але на них немає відповідей.

Тож давайте відповімо на них усі разом.

Сподіваюся, що й за допомогою нашого Президента, зокрема.

Будь ласка, максимальна репост.

Рідко прошу, адже це стосується мільйонів людей.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...