Відео дня
Саміт G7 щодо конфіскації російських активів: чи дадуть Україні $50 млрд кредиту під гроші, які планується забрати у Кремля
Президент України Володимир Зеленський візьме участь у саміті G7 13 –15 червня в Італії, на якому будуть присутні глави щонайменше п'ятнадцяти країн та міжнародних фінансових інститутів. Головне питання, яке турбує Україну, – схвалення плану G7 щодо використання заморожених російських активів.
З першого дня повномасштабної війни Україна вимагала конфіскації російських грошей на Заході, проте там повторювали, що юридичних механізмів для такого рішення не існує. На сьогодні все ж обговорюється низка сценаріїв. Навряд чи можна чекати на конфіскацію всіх активів і подальшу передачу Україні. Найімовірніше, що домовленість буде десь посередині – повноцінне замороження активів РФ і передача нам відсотків, які є прибутками по цих активах, а це десь 5 млрд доларів.
Ця сума, по суті, нічого не вирішує, тому на столі переговорів G7 та Євросоюзу наразі є варіант передати відразу 50 мільярдів під заставу майбутніх відсотків, що вже є більш привабливим для України. Остаточне рішення якраз і очікується на зустрічі лідерів G7 в Італії.
Про те, чого чекати Україні від саміту "Великої сімки", – у матеріалі OBOZ.UA.
Чому ЄС проти повноцінної конфіскації та передачі Україні активів РФ
У Європі заморожено найбільше російських коштів: близько 200 мільярдів Центробанку РФ і ще майже 100 мільярдів російських олігархів. Тому ЄС обережно підходить до цього питання. Європейські чиновники відмовилися конфісковувати російські активи, побоюючись, що це може призвести до порушення міжнародного права, втрати в інвесторів довіри до євро та відповідних заходів із боку Москви.
Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард припустила, що пропозиції стосовно повної конфіскації та передачі російських активів Україні стикаються з "дуже серйозними юридичними перешкодами". Тут йдеться не лише про міжнародні правила, хоча вони теж важливі. Якби йшлося тільки про це, то вже протягом цих двох років європейці змінили би своє законодавство, внесли зміни у міжнародні договори і конфіскували ці активи. Але, по-перше, ця сума їм необхідна, аби намагатися ще якось впливати на РФ. І по-друге, значна частина європейського бізнесу ще не змогла вийти з Росії. Звичайно, європейці побоюються, адже в них там активів на 150 мільярдів, втрачати які ніхто не хоче.
Ще одне занепокоєння полягає в тому, що конфіскація російських активів може змусити інші "незахідні" країни вивести власні резерви із Заходу, щоби до них не були застосовані такі ж санкції. Що, звісно, негативно позначиться на інвестиційному кліматі та економіці Євросоюзу.
Тому Європа активно просуває механізм, за яким тільки відсотки від цих заморожених коштів будуть передаватися в той чи інший спосіб Україні, що, на погляд європейських чиновників, більш зважена та безпечна позиція. Щодо основної суми, то на сьогодні немає впевненості, що це відбудеться у найближчій перспективі.
Що можуть вирішити на саміті?
Ідея передавати Україні відсотки від російських активів ніби непогана, але 5 мільярдів доларів на рік за нинішніх умов – це дуже мало. Україні потрібні десятки мільярдів не лише на військові, а й на соціальні витрати та відновлення зруйнованого внаслідок російського вторгнення. Тому США запропонували схему, яка дозволить Україні отримати одразу близько 50 млрд доларів – авансом.
Це питання було пропрацьовано міністрами фінансів країн G7 наприкінці травня. У заяві за підсумками зустрічі йшлося про те, що Захід збирається вилучити не самі активи, а відсотки, отримані від їхнього інвестування. Наразі існує варіант, за якого Україні погоджують кредит, який значно перевершить щорічні відсотки, під заставу російських активів.
"Ми просунулися в обговоренні потенційних варіантів авансового отримання екстраординарних доходів, які приносять заморожені російські активи, для допомоги Україні", – йшлося у заяві.
Позика може скласти близько 50 мільярдів доларів, але жодні суми поки не були узгоджені. Як не визначені ще і технічні аспекти, такі як структура кредиту, хто ним керуватиме або як він буде підтримуватися.
Одна зі світових фінансових структур вже заявила про бажання взяти участь у цьому проєкті. Так, президент Світового банку Аджай Банга зазначив, що він "абсолютно" відкритий до ідеї управління фондом для України, який би виділяв позику G7 на основі доходів від заморожених російських активів, принаймні для невійськових цілей. Остаточне рішення буде за главами урядів G7 на саміті в Італії 13-15 червня.
Не ідеальне рішення, але прийнятний компроміс
Здається, що крок у напрямку багатомільярдного кредиту для України під заставу майбутніх доходів від заморожених активів РФ влаштовує всіх. Принаймні Захід, особливо Європейський Союз. Адже болісне для Європи питання про конфіскацію власне "тіла" активів у 300 млрд буде відкладене до кращих часів (які, будемо сподіватися, таки настануть). Також допомога Україні менше залежатиме від зміни влади у США, тобто у разі потенційної перемоги на президентських виборах Дональда Трампа, рішення якого важко спрогнозувати.
Це лише перший крок. Чекаємо на більш рішучі дії
"Те, що Володимир Зеленський отримав запрошення на саміт, – дуже добра новина, зважаючи, що буде розглянуто важливе для нас питання. Це означає, що так чи інакше про Україну без України нічого не будуть вирішувати", – заявив в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.
На його думку, рішення стосовно заморожених російських мільярдів, яке, ймовірно, буде прийнято на саміті, проміжне.
"Це найперший і найдрібніший з усіх можливих кроків. Але добре, що це початок. Бачите, якщо перекинути місточок до того, що відбувається з постачанням зброї України, то спочатку видавали аптечки. Сьогодні ж ми чекаємо на F-16, тож все в процесі, все в динаміці.
Безперечно, надалі треба буде продовжувати працювати з нашими партнерами, доводити їм просту істину: агресор повинен заплатити за свою агресію. Оця ідея має бути головною в наших розмовах з колегами. Але це вже займе певний період часу і буде розвиватися пізніше", – зазначив Володимир Огризко.