Олексій Копитько
Олексій Копитько
військовий аналітик, екс-радник міністра оборони України

Блог | Саміт НАТО в Анкарі: чи підштовхнув Путін учасників Альянсу до правильних рішень

1,6 т.
Прапор України та прапор НАТО. Ілюстративне фото
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Саміт НАТО в Анкарі. Напередодні.

7–8 липня в столиці Туреччини відбудеться зустріч лідерів держав Альянсу за участю президента України.

Ще два місяці тому ця подія виглядала максимально суперечливою та прохідною. Трамп конфліктував з європейськими партнерами щодо Ормузу. У Європі панувала розбрат. Тому особливих сподівань не було.

Тепер я б сформулював це так: потенціал є, проте в якому напрямку він буде реалізований, на даний момент невідомо. Саме тому і Україна, і – особливо – Росія доклали додаткових зусиль для створення вигідного контексту.

1. Путін зробив такі кроки.

По-перше, в ніч з 1 на 2 липня Росія атакувала Київ, вбила 30 цивільних лише в столиці, водночас кілька днів поспіль завдавала відверто терористичних ударів по Сумах, Запоріжжю, Харкові, Дніпру, Херсону та інших містах прифронтових регіонів, не кажучи вже про прифронтові Слов’янськ і Краматорськ.

По-друге, 3 липня (напередодні ювілею США і як фон для розмови з Трампом) Путін влаштував огидний перформанс із "захопленням Костянтинівки".

По-третє, наступного дня Кремль відправив на похорон аятоли Хаменеї алкоголіка Медведєва. Очевидно, за задумом, сукупність цих дій мала продемонструвати сильну позицію Москви.

Однак ефект, схоже, виявився протилежним.

Символом РФ на даному етапі є жалюгідний вигляд експрезидента Росії, який насилу боровся з абстинентним синдромом. Озброєний агресивний алкоголік може бути небезпечним, але межі його могутності очевидні.

Скажу чесно, я сумнівався, що Путін завдасть ще один удар у ніч з 5 на 6 липня. Судячи з коментарів офіційних джерел та експертів, не тільки я сумнівався – багато хто очікував удару 6 на 7 липня.

Але, мабуть, результати "масажування" Трампа та лідерів НАТО були визнані в Москві настільки незадовільними, що вирішили посилити тиск.

Як гіпотеза: Кремль переніс удар на день раніше, оскільки Україна відмовилася брати участь у фарсі навколо Костянтинівки.

Міноборони РФ публічно ініціювало кількагодинний режим тиші 6 липня, нібито "для обміну тілами загиблих". І пропонувало Україні до 12.00 5 липня заявити про згоду. Коли згоди не надійшло, завдали ракетного удару по Києву, щоб витіснити цю історію з порядку денного.

Бо вона явно доводить: Путін "захопив" Костянтинівку авансом, хоча там ситуація дуже складна. Саме тому РФ хотіла за кілька годин підтягнути до міста свої війська, аби прискорити процес.

Не вийшло.

У підсумку Росія вбила в Києві ще щонайменше 15 цивільних і поранила близько 60 осіб, а також 7 осіб вбито Росією і 29 поранено формально в Київській області (Вишневе, по суті — Київ).

Фото загиблої родини у зруйнованій багатоповерхівці стане наочною демонстрацією того, у чому зараз Росія сильна: в організації військових злочинів.

Це надзвичайно чіткий сигнал: без перехоплювачів балістичних ракет Київ перетворюється на тир для росіян, як і всі інші міста на півночі, сході та півдні України. Лідери НАТО мають визначити якусь позицію.

Окрім оперативної передачі Україні протиракетних засобів та нарощування їхнього виробництва, є ще щонайменше дві опції – виконання вже затверджених санкцій (у російських ракетах повно західних комплектуючих) та допомога у масштабуванні далекобійних засобів (щоб восени по РФ щоночі летіло 1000 дистрик-страйків усіх видів).

Є ймовірність, що Путін нікого не налякав, а підштовхнув до правильних рішень. Скоро побачимо.

Що зробила Україна?

2. У ніч з 5 на 6 липня Сили оборони України продемонстрували широкий спектр вражаючих результатів, які можна згрупувати в блоки "нафта" та "Крим".

У блоці "нафта" СБУ разом із колегами з інших відомств здійснила успішний візит до Ярославської області, де вкотре дісталася до об’єктів Ярославського НПЗ, а також охопила своєю діяльністю пов’язану з ним НПС "Ярославль" (на чому Служба спеціалізується).

Усе це – в рамках демонтажу великого вузла виробництва та транспортування нафти/нафтопродуктів на експорт через Балтику, а також – до Московського регіону. Щодо Балтики – ще є відомості про пошкодження об’єктів у порту Усть-Луга та Висоцьк.

Крім того, СБУ повідомила (а карта пожеж NASA підтвердила) про візит на ТОВ "Перший завод" (Калузька область, орієнтир – н.п. Полотняний завод). Це НПЗ середніх розмірів, що переробляє 1,2 млн тонн нафти, виробляє бензин, дизель, гас, моторне масло, мазут тощо. Його особливість – це один із небагатьох НПЗ у безпосередній близькості від Москви (140 км) і на заході РФ загалом.

Збій у роботі цього заводу в даний момент обмежує можливості маневрування паливом як в інтересах угруповання інтервентів на нашому північному кордоні, так і в інтересах російської столиці.

І, нарешті, головна подія тижня (а то й місяця) – перша результативна атака на гігантський Омський НПЗ. Дрони ССО подолали відстань близько 3000 км (лише по прямій – 2500 км) і на деякий час вивели з ладу щонайменше одну критично важливу установку потужністю 8,5 млн тонн переробки. Днями відбувся ознайомчий візит, з нього зробили правильні висновки, вони – на обличчях дорогих росіян.

Про Омський НПЗ останнім часом написано стільки, що немає сенсу повторюватися. Лише невелике уточнення: окрім циклопічної потужності (близько 22 млн тонн на рік, 1–2 місце в РФ, головний завод на схід від Уралу) завод в Омську виробляє близько 1000 видів різних продуктів, це дуже сучасний багатопрофільний нафтохімічний комплекс у структурі "Газпром-нефті".

Тобто, ймовірно, спад відбудеться не лише у сфері бензину/дизеля/керосину, а й у вигляді ланцюгової реакції на інших підприємствах, які залежать від спеціалізованої продукції Омська.

Отже, у плані "нафти" напередодні саміту НАТО Україна:

• Вперше дотягується до найбільшого НПЗ РФ на відстані 2500+ км;

• Вкотре активізує роботу великого вузла в Ярославлі (для чого треба облетіти Москву);

• Задіює НПЗ у Калузькій області (знову ж таки – перехоплюючи потік у районі Москви);

• Тримає в тонусі порти на Балтиці (Усть-Луга, Висоцьк, трохи раніше був Санкт-Петербург).

Додатковий штрих: знищено пускову ЗРК С-400 у Брянській області. Діапазон дії – на зображенні: від Балтики до Сибіру. Раніше це був континентальний масштаб, тепер уже офіційно – міжконтинентальний.

3. Блок "Крим" не менш наочний.

По-перше, з точки зору зачистки елементів російської ППО:

• СБУ продовжила знищення ангарів на військовому аеродромі в Гвардійському.

• Також Служба знищила ЗРПК "Панцир С2" та мобільну вогневу групу в районі Сімферополя.

• СБС знищила пускову установку С-400 у районі Керчі.

• СБС атакувала РСЛ "Небо-У" (район Керчі).

По-друге, з метою відключення російського окупаційного угруповання в Криму від палива СБУ та СБС атакували нафтовий термінал і нафтобазу "ТЕС-1" у Керчі.

Також СБС атакували два танкери, що перевозили паливо з Таганрога до в.о. Криму.

По-третє, в рамках зниження бойових можливостей окупантів на півострові СБС атакували чергову підстанцію. У підсумку удари по енергооб’єктах призвели до того, що по всьому Криму та окупованій частині Херсонської області спостерігався блекаут різної тривалості…

Ось на такому тлі лідери країн НАТО збиратимуться в Анкарі.

Чи означає це, що неприємні сюрпризи виключені? Зовсім ні. Про що свідчить, наприклад, заява міністра оборони Польщі щодо оприлюднення інформації про всю допомогу Україні з 2022 року.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...