Блог | Росія у війні з Україною "переможе", як колись у Кримській війні, тобто програє

Депутат Держдуми РФ Леонід Івлєв закликав президента Франції Емануеля Макрона не забувати уроки історії і пам'ятати, як російська армія в 1814 році вступила в Париж, розгромивши армію Наполеона, яка вважалася непереможною. На думку цього неука, "захопивши Париж, Росія змінила хід історії, ставши наймогутнішою і справедливою країною", про що Макрон начебто завжди повинен пам'ятати.

Відео дня

Російський депутат згадав про історичну подію, коли в Парижі відбувся 36-й франко-британський саміт, на якому обговорювалася ситуація в Україні, де Емануель Макрон заявив, що дві країни мають намір допомогти офіційному Києву розпочати контрнаступ і не дозволять цій війні перерости в глобальну. Водночас британський прем'єр підкреслив, що обидві держави домовилися разом навчати українських морських піхотинців, а війна завершиться за столом переговорів.

Така позиція офіційних Парижа та Лондона, схоже, розлютила Кремль, який через свого парламентаря вирішив надіслати послання Франції та Британії. Тільки, як завжди, Москва забуває, що у війні проти Наполеона (1812-1814 рр.) вона мала підтримку саме Англії. Але коли Франція і Британія об'єднали свої сили разом з Туреччиною в Кримській війні 1853-1856 рр., тоді Росія зазнала повного військового фіаско, хоча мала на 300 тис. більше військ, ніж франко-британсько-турецька коаліція. У цій війні російська армія втратила 450 тисяч солдатів убитими і померлими від хвороби з майже 900-ї тисячної армії.

При цьому коаліція втратила 137 000 солдатів, при тому, що їм доводилося воювати на чужій території без прямого зв’язку зі своїм тилом і військовою логістикою виключно через Чорне море. Тоді відбувся повний розгром російської армії і 30 березня 1856 р. російський граф Воронцов підписав Акт про капітуляцію, згідно з яким Росії заборонялося мати Чорноморський флот, а всі російські укріплення на узбережжі Чорного моря підлягали знесенню.

Цікаво, що згаданий російський депутат Івлєв, який представляє населення тимчасово окупованого Кримського півострова, "забув" про це через політичну амнезію. А за рік до цього віце-спікер Держдуми Толстой заявив, що Росія виграє війну з Україною, як колись переміг у Кримській війні його предок, письменник Лев Толстой. Тому не буде нічого дивного, якщо незабаром українська армія дійде до півострова, щоб звільнити його від тимчасової окупації - адже Лев Толстой не виграв війну, а був на стороні, що програла. Проте всі усвідомлюють військову небезпеку Росії для значної частини Європи, якщо Кремль погрожує знову прийти зі своєю армією до Парижу. Російських військових можуть назавжди зупинити на українській землі, оскільки ЗСУ готуються розгромити армію окупантів. Але для цього потрібна достатня кількість необхідної зброї, насамперед новітніх зразків, як ракети та винищувачі, а також озброєнь всіх інших типів, включаючи артилерію, танки, бронетранспортери і, звичайно, достатня кількість боєприпасів. Водночас, низка європейських країн рішуче збільшила фінансування власних збройних сил, оскільки російська військова загроза збережеться надовго.

Скажімо, Варшава вирішила створити одні з найсильніших сухопутних сил в Альянсі. Польща планує придбати тисячу танків у Південної Кореї, ще 250 танків у США, 600 самохідних гаубиць, тисячу броньованих машин власного виробництва, 288 систем РСЗВ, 18 HIMARS, 96 гелікоптерів AH-64E Apache і 48 винищувачів FA-50 виробництва Південної Кореї. Чисельність армії буде збільшено зі 150 до 300 тисяч солдатів, а фінансування програм оборонної політики досягне 4% ВВП, що стане найбільшим показником серед усіх країн НАТО на душу населення. Як то кажуть: "хочеш досягти миру – готуйся до війни".

А війна в Україні поволі переходить у вирішальну фазу. Ніхто не згадає, хто переміг у перший рік війни, всі пам’ятатимуть, хто виграв наприкінці. Російська армія прагне домогтися якогось просування під Бахмутом за рахунок своїх величезних втрат. При цьому власник Вагнера Євген Пригожин одного разу заявляє про свою перемогу та захоплення міста, іншого разу сигналізує громадськості та Кремлю, що його приватна армія може бути оточена в разі українського контрудару.

По носу отримало і Міноборони РФ, яке нібито не забезпечувало армію Вагнера достатньою кількістю боєприпасів. Тепер же колишній злочинець і в'язень Пригожин оголосив, що стане новим президентом України на наступних виборах. Схоже, Пригожин згадав колишнього президента-втікача Віктора Януковича. За бандитський напад на перехожих той двічі засуджувався та відсидів кілька років у тюрмі. Але Пригожин злочинець куди вищого класу. Свого часу він отримав дванадцяти років за розбій, шантаж і злочинну діяльність. Він відсидів дев'ять років, після чого вийшов на свободу і почав свою кримінальну діяльність, але вже економічного характеру. Так він здобув свої перші мільйони, а згодом і мільярди. Звісно, ​​це все відбувалося в бандитському Петербурзі, коли тоді ж заробляв свої перші мільйони Володимир Путін, який, завоювавши політичний Олімп, перейшов на грабіж мільярдів і став найбагатшою людиною Росії з власністю в 70 мільярдів доларів, про що згадує Transparency International.

Усі помітили, що десь із 2012 року Віктор Янукович перебував під повним зовнішнім контролем. Всі думали про ФСБ, але після останньої заяви Пригожина все більше сумнівів саме на нього. Він був для президента-втікача і зрадника великим кримінальним авторитетом і, схоже, шантажуючи його знанням подробиць перебування у в'язниці, Пригожин підкорив Януковича і поставив у повну залежність від себе та офіційної політики Кремля, що дозволило отримати йому ще більший авторитет у Путіна. Пригожин вважає, оскільки він набагато крутіший за Януковича, то може бути серйозним кандидатом у президенти. У цьому сенсі українська сторона все ж могла розглянути пропозицію про його перебування в Україні, але виключно тільки у в'язниці і то довічно. Це альтернатива, якщо Пригожин не втратить голову під Бахмутом.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...