Росія перевіряє реакцію НАТО? В ISW пояснили, що стоїть за влучанням дрона у багатоповерхівку в Румунії

Атака російського дрона на Румунію стала не першим випадком порушення БпЛА повітряного простору НАТО, однак вперше через це постраждали люди. Цей удар Кремль використовує для перевірки реакції Альянсу на подібні акти агресії з боку Росії.

Водночас Москва докладає зусиль, аби уникнути відповідальності, перекинувши її на Україну. Про це йдеться у матеріалі Інституту вивчення війни (ISW).

Подробиці російської атаки на Румунію

В ISW нагадали, що російський БпЛА у розпал масованої дронової атаки на Одещину 29 травня залетів у Румунію і вдарив по багатоповерхівці у румунському місті Галац (приблизно за 7 км від румунсько-українського кордону). При ударі дрон здетонував. Постраждали щонайменше двоє цивільних.

Румунська армія піднімала у повітря два винищувачі F-16 та гелікоптер IAR 330 SOCAT, однак дрон вони не збили. У Міноборони Румунії це пояснили браком часу (з моменту входження дрона у повітряний простір країни і до удару минуло 4 хвилини) та обмеженнями, які не дозволяють румунській ППО збивати ціль, якщо наслідки збиття можуть бути більшими, аніж ті, яким військові намагалися запобігти.

Згідно з заявою румунської влади, дрон, що влучив у будинок – це російська версія "Шахеда" – "Герань-2". На відеозаписах з місця видно уламки, які, за оцінками ISW, підтверджують цю заяву.

Президент Румунії Нікушор Дан ввечері 29 травня заявив, що у напрямку румунського кордону тієї ночі летіли 43 російські дрони. Той, що зрештою поцілив по будинку у Галаці, за його словами, був уражений українською ППО, внаслідок чого "змінив траєкторію". Однак повну відповідальність за інцидент глава держави поклав на Росію, котра ігнорує міжнародне право та безпеку громадян держави-члена НАТО.

Очільниця міністерства закордонних справ Румунії Оана Уою заявила, що Румунія бере участь у обговореннях щодо можливої ​​активації положення статті 4 НАТО, яке передбачає консультації між державами-членами, у відповідь на удар російського безпілотника.

Реагує офіційний Бухарест на те, що сталося, й дипломатичними засобами. Після атаки Румунія закрила російське консульство в Констанці та оголосила російського консула персоною нон грата.

Росія атакує країну НАТО не вперше

Тільки у Румунію, за підрахунками ISW, російські дрони залітали щонайменше 28 разів. Уламки БпЛА ж падали на румунській території аж 47 разів. Однак 29 травня вперше від атаки постраждали люди – не лише в Румунії, а взагалі у країнах НАТО.

Міністерство оборони Румунії у вересні 2025 року — в період інтенсивних вторгнень російських безпілотників до держав НАТО, що межують з Україною, в тому числі навмисних — зазначило, що російські безпілотники з лютого 2022 року здійснили близько 50 ударів безпілотників поблизу українсько-румунського кордону, включаючи 30 ударів, під час яких уламки впали на територію Румунії.

Також Росія порушувала повітряний простір інших країн НАТО. Наприклад, у ніч проти 10 вересня минулого року у Польщу росіяни навмисно спрямували щонайменше 19 БпЛА.

"Все частіші вторгнення російських безпілотників у повітряний простір НАТО свідчать про те, що президент Росії Володимир Путін обрав безрозсудну політику, яка приймає ризик потрапляння російських безпілотників у повітряний простір НАТО як прийнятний наслідок своїх ударів в Україні. Путін, схоже, тепер визнає ризик жертв серед цивільного населення в країнах НАТО прийнятним наслідком ударної кампанії Росії", – йдеться у матеріалі.

Також аналітики вважають, що існуючі обмеження на роботу ППО у Румунії, через які румунські військові не збивали російський дрон 29 травня, можуть підштовхнути НАТО до розгляду можливості укладення можливих угод про протиповітряну оборону з Україною та Молдовою як питання самооборони від ударів російських безпілотників по країнах Альянсу – незалежно від того, чи є вторгнення російських безпілотників випадковими чи навмисними.

Москва перевіряє реакцію НАТО

"Високопосадовці Кремля схиляються до двох окремих відповідей на удар дрона в Румунії, які разом мають на меті відвернути відповідальність Росії за інцидент з дроном, хибно звинуватити Україну та перевірити реакцію НАТО на вторгнення російських БпЛА", – зазначили в ISW.

Аналітики процитували слова заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва, котрий заявив, що європейські держави є "безпосередніми учасниками" війни проти Росії та що вони "ще нічого не бачили… тому їм краще звикнути до цього. Це не останній раз".

В ISW заяву Медведєва трактують як фактичну погрозу Румунії та іншим європейським державам новими ударами, якщо вони продовжать підтримувати Україну.

Виступив з заявою щодо атаки й російський диктатор Володимир Путін. Він розкритикував європейські заяви про приналежність "Шахеда", що атакував Румунію, Росії – і заявив, що ніхто не може стверджувати про російське походження дрона до результатів розслідування, в якому, на його думку, має брати участь і РФ. Він також натякнув, що дрон, мовляв, був українським. І запропонував російську "експертизу" уламків.

"Медведєв часто робить більш радикальні та дивні заяви, ніж інші кремлівські чиновники, але його заяви все ще відображають загрози, створення яких прагне Кремль", – зазначили в ISW.

Звернули там увагу і на заяви російських депутатів, котрі, вважають аналітики, "часто виступають рупорами риторичних ліній Кремля". Ті також відкидали відповідальність РФ за атаку – і звинувачували Захід в "ескалації проти Росії".

"Кремль спостерігав за реакцією НАТО на попередні вторгнення російських дронів у повітряний простір НАТО, особливо в їх розпал восени 2025 року, і, ймовірно, використає удар 29 травня в Румунії, щоб перевірити реакцію НАТО як на саме вторгнення дронів, так і на риторику Кремля, незалежно від того, чи було вторгнення 29 травня випадковим чи навмисним. Такі вторгнення та удари, ймовірно, триватимуть доти, доки російські війська продовжуватимуть використовувати дрони поблизу кордонів НАТО. Альянсу, можливо, доведеться скоригувати свою політику та системи протиповітряної оборони, щоб захистити свій народ від російської безрозсудності", – резюмували в ISW.

Як писав OBOZ.UA, за оцінками ISW, Україна "нейтралізувала" головну перевагу Росії на полі бою.

Кампанія Кремля з добровільного вербування контрактників стикається з серйозною кризою під тиском величезних втрат на фронті. На цьому тлі в РФ розгораються суперечки про необхідність проведення нової хвилі примусової мобілізації резервістів.

До того ж до величезних втрат ситуація для Кремля ускладнюється тим, що Україна змогла переломити хід бойових дій у технологічній сфері.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!