Відео дня
П'ять країн вийшли з конвенції про заборону протипіхотних мін і активно облаштовують кордон з Росією: що це означає для Європи
Пʼять країн Європи, які раніше вийшли з договору про заборону протипіхотних мін – Фінляндія, Польща, Литва, Латвія і Естонія, – зміцнюють свою оборону з огляду на загрозу з боку Росії. Військове командування цих держав уже працює над тим, які ділянки їхніх територій можуть бути заміновані із використанням цього озброєння, якщо російський диктатор Володимир Путін вирішить кинути свої війська проти НАТО.
Про це йдеться в статті The Telegraph. "Від Лапландії на крайній півночі Фінляндії до Люблінського воєводства на сході Польщі через Європу ось-ось опуститься нова вибухонебезпечна залізна завіса", – зазначає автор матеріалу.
Як відомо, 18 березня Литва разом з Польщею, Латвією та Естонією оголосила про вихід з Оттавської конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництво і передачу протипіхотних мін та про їх знищення.
"Військові загрози державам, що межують з Білоруссю та Росією, значно зросли за останні роки, що робить важливим посилення стримувальних та оборонних можливостей країн", – зазначили там.
У Фінляндії відповідне рішення ухвалили трохи пізніше, 19 червня. Надалі фінським Силам оборони буде дозволено використовувати такі боєприпаси.
Очікується, що пізніше в червні всі п'ять держав офіційно повідомлять Організацію Об'єднаних Націй про свій вихід із Конвенції, що дозволить їм виробляти, зберігати і розгортати такі боєприпаси з кінця року.
Фінляндія, Польща, Литва, Латвія і Естонія разом охороняють близько 3500 км кордону НАТО з Росією та її сателітом Білоруссю.
"Кожна країна НАТО вздовж цієї лінії вирішила, що стримування російського вторгнення вимагає оборонних заходів, які колись були б немислимі. Якщо буде потрібно, вони засіють спокійні соснові і березові ліси вздовж своїх кордонів мільйонами протипіхотних мін – зброєю, яка раніше вважалася настільки жахливою, що більша частина світу намагалася заборонити її назавжди", – сказано в статті.
Станом на 2024 рік Оттавську конвенцію підписали та ратифікували 164 держави. Україна також є учасницею цієї конвенції, ратифікувавши її у 2005 році. Водночас країна-агресорка Росія цього не зробила.
У The Telegraph зазначили, що міжнародні стандарти змінилися відтоді, як Путін розпочав свій наступ на Україну в 2022 році, і протипіхотні міни, як виявилося, все ж таки "можуть бути використані". Британія не виступила публічно проти рішення п'яти союзників відмовитися від Оттавської конвенції. Коли Європа переозброюється для стримування Путіна, те, що колись було неприйнятним, стало неминучим, наголосив автор статті.
Позиція Литви
Литва межує з Білоруссю на сході та з Калінінградською областю Росії на південному заході. Вона є найбільшою з країн Балтії та має захищати два кордони з ворожими країнами загальною протяжністю близько 950 км.
Територію РФ від її сателіта відокремлює Сувальський коридор – стратегічно важливий регіон на кордоні між Польщею та Литвою, що з'єднує країни Балтії з рештою Європейського Союзу та НАТО. Він вважається потенційним місцем конфлікту між НАТО та Росією.
А найбільш вразливою ділянкою Литви, мабуть, є територія, що прилягає до Білорусі. Там зокрема розташоване село Шаджюнай (Šadžiūnai).
"Це кордон НАТО з Білоруссю і, по суті, лінія фронту західного світу. Будь-які нові мінні поля, ймовірно, будуть прокладені тут, що зробить попереджувальні знаки ще більш загрозливими", – сказано в статті.
Жителі сусіднього села Дідеї Баушяй (Didieji Baušiai) вважають, що членство Литви в НАТО є найкращою гарантією безпеки країни, підкреслюючи, що "є велика різниця між тим, щоб воювати наодинці або воювати з союзниками". Водночас вони не переконані у необхідності використання протипіхотних мін, адже вважають, що вони можуть становити загрозу для мирного населення.
Уряд Литви не заперечує серйозність свого рішення про виробництво протипіхотних мін. Міністерка оборони країни Довіле Шакалієне обґрунтовує його простою необхідністю.
"Наше безпекове середовище фундаментально погіршилося відтоді, як ми приєдналися до Конвенції у 2003 році. Незаконна агресивна війна Росії проти України, систематичні порушення міжнародного права і військові провокації на наших кордонах з Росією і Білоруссю становлять загрозу для існування", – наголосила вона.
Шакалієне підкреслила, що Росія ніколи не зв'язувала собі руки і не підписувала Оттавську конвенцію. Навпаки, навіть у той час, коли європейські держави знищували свої власні запаси, РФ активно виробляла більше протипіхотних мін, ніж будь-яка інша країна світу, накопичивши до 2024 року понад 26 мільйонів боєприпасів, багато з яких зараз вбивають або калічать українців.
Литва, яка планує витрачати 5,5% ВВП на оборону, виділила 800 мільйонів євро на виробництво протитанкових та протипіхотних мін.
"Росія не є учасницею Конвенції і продовжує агресивно використовувати і накопичувати протипіхотні міни, що ставить нас у стратегічно невигідне становище. У цьому контексті важливо, щоб наші збройні сили мали гнучкість і свободу використовувати всі доступні засоби для захисту нашого населення і східного флангу НАТО", – сказала Шакалієне.
Вона вважає, що Путін може напасти на територію НАТО вже через кілька років. І в НАТО, і литовська військова розвідка неодноразово попереджали, починаючи з минулого року, що Росія може бути готова до вторгнення на територію Альянсу протягом трьох-п'яти років, приблизно до 2028-2030 років.
"І ці терміни можуть скоротитися. Якщо переговори щодо України закінчаться невдало і Росія використає будь-яке перемир'я для відновлення своїх сил і нарощування військово-промислового потенціалу, можливо, за допомогою зняття санкцій, то це вікно загрози може скоротитися до двох-трьох років", – резюмувала міністерка.
Як повідомляв OBOZ.UA, повномасштабне вторгнення Росії в Україну підштовхнуло Фінляндію вступити в НАТО. Тепер країна зміцнює свій 1340-кілометровий кордон із державою-агресором, а напруженість "нагадує часи холодної війни".
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!