Підсумки саміту "Україна – Південно-Східна Європа": 10 країн ухвалили Київську декларацію. Текст

За підсумками п’ятого саміту "Україна – Південно-Східна Європа" 15 липня наша держава та ще дев’ять країн – Албанія, Греція, Молдова, Румунія, Хорватія, Словенія, Північна Македонія, Чорногорія та Болгарія – ухвалили Київську декларацію. Серед іншого, документ наголошує на регіональній безпеці і відновленні після війни, а також містить положення про санкції та повернення полонених і депортованих українців.

Загалом у Декларації 21 пункт. В останньому зазначено, що сторони домовились провести наступний саміт в Словенії в 2027 році.

"Спираючись на результати наших попередніх зустрічей в Афінах, Тирані, Дубровнику та Одесі, ми підтверджуємо, що саміт "Україна – Південно-Східна Європа" є важливою платформою для політичного діалогу, регіональної співпраці та спільної безпеки. Зустріч у Києві в День української державності має символічне значення, оскільки вона підтверджує безперервність понад тисячолітньої української державності", – йдеться у документі.

У Декларації всього шість ключових положень, вони стосуються як безпосередньо України, так і всього європейського континенту.

Ключові положення Декларації

Безпека Європи. Документ підтверджує стійкість, силу та відвагу українського народу в боротьбі за свою національну ідентичність, майбутнє та свободу проти російської агресії (боротьбі з 2014 року) та визначає, що без "суверенної та незалежної України" в Європі "не може бути тривалого миру, безпеки, стабільності та процвітання".

Засудження агресії. Декларація містить "рішуче засудження неспровокованої збройної агресії РФ", у тому числі "регулярних масованих атак на Київ та інші регіони", а також "ударів по енергетичній інфраструктурі". 

Посилення ППО. Підписанти Декларації наголосили на пріоритетності зміцнення спроможностей протиповітряної оборони України, зокрема шляхом залучення у Збройні Сили нашої держави відповідних систем та ракет, здатних перехоплювати балістичні ракети.

Вимоги до агресорів. Одним із ключових пунктів документу є заклик до країни-агресорки РФ "негайно припинити війну", а також повернути всіх незаконно депортованих громадян (включно з викраденими дітьми), і звільнити всіх полонених, як цивільних, так і військових. 

Санкційний тиск. Окремо у Декларації є наголошення на "необхідності подальшого посилення міжнародних санкцій проти РФ та її воєнної економіки".

Відбудова та гуманітарний трек. Учасники саміту підтвердили готовність "активно сприяти відновленню та відбудові України", у тому числі "гуманітарному розмінуванню, відновленню довкілля та відбудові постраждалих громад". Така відбудова повинна проходити "у співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, міжнародними організаціями та приватним сектором".

Хто підписав Декларацію

Київську Декларацію в присутності президентки Євркомісії Урсули фон дер Ляєн підписали глава української держави Володимир Зеленський, президент Албанії Байрам Бегай, президент Греції Константінос Тасулас, президентка Молдови Мая Санду, президент Румунії Нікушор Дан, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, прем’єр Словенії Янез Янша, перший віцепрем’єр та міністр європейських справ Північної Македонії Бекім Салі, віцепрем’єр із закордонних та європейських справ Чорногорії Філіп Іванович, міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова-Чамова.

Як повідомляв OBOZ.UA, президент Сербії Александар Вучич також був на зазначеному саміті "Україна - Південно-Східна Європа". Причому під час візиту до Києва він підтвердив підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, і заявив про готовність Белграда розширити гуманітарну допомогу українцям, підтримувати євроінтеграційний курс нашої держави та розвивати транспортне сполучення між країнами.

Проте підпису під Декларацією саміту саме президента Сербії Вучича немає. За наявною інформацією, сербський рідер не підписав документ через незгоду із санкціями проти РФ.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!