Блог | Переговори в Китаї: як слід трактувати заяви, що їх передували

Переговори в Китаї. Що потрібно розуміти

Завтра стартують переговори Путін-Сі. Але їм передував ряд важливих заяв.

Протягом доби маємо, як мінімум, дві такі заяви. Міністр закордонних справ Туреччини заявив, що Росія погодилася відмовитися від територіальних претензій на чотири області і вимагає лише віддати їй всю Донецьку.

Паралельно заступник Лаврова Рябков дав низку заяв про те, що не можна допустити перегляду домовленостей, які були досягнуті на Алясці і, паралельно, у зриві цих домовленостей звинуватив Європу. Щоправда, про суть цих домовленостей не сказав нічого.

Чому це важливо?

1. Заява турецького міністра відбулася після зустрічі з американською делегацією і, схоже, він озвучив те, що не з руки було озвучувати американцям.
2. Заява Рябкова важлива росіянам саме перед візитом Путіна в Китай. Ця заява - частина спроб РФ показати свою субʼєктність (Росія ніби на рівних говорить з США, а їм заважають якісь європейці).
3. Я залишаюся при думці, що гра Путіна - спробувати запропонувати Китаю та США посередництво в їхніх майбутніх переговорах, хоча мені здається - це міф, бо Росія не потрібна ні першим ні другим для переговорів. Але Росія буде грати в цю гру до кінця - іншого шляху в Путіна просто немає.
4. Щодо України, то тут, схоже, Росія висунула пропозицію віддати їй Донбас та зняти більшість санкцій в обмін на доступ США до ресурсів РФ. Плюс можна обговорити зменшення ядерного потенціалу і це продати світу, як зміну іміджу Росії.

В Кремлі прекрасно розуміють - без угоди з США, Москва скочується в політичний васалітет Китаю (поки вони лише технологічно залежні). Але одночасно з цим розумінням, Путін продовжує мислити, як лідер супердержави, яка ніколи не йде на більш широкі поступки. Але якщо говорити ширше - від всього цього блефу залежить майбутнє Росії на найближчі 20-30 років.

1. Головним стримуючим фактором в цьому всьому блефі, крім нас, є Європа. І Європа поки не має відповіді на два базові питання: безпека та де вона в цій схемі економічно. Без відповіді на ці питання позиція ЄС, думаю, не змінюватиметься.
2. Китай явно не зацікавлений в тому, щоб ця гра увінчалася успіхом. Тому, в Пекіні, Путін зможе отримати лише одну відповідь: певний час в торгових стосунках між Москвою і Пекіном особливо нічого не зміниться. Але статус посередника в переговорах США Китай Путін не отримає.
3. Війна продовжиться. Швидких рішень не буде.