Парламентські вибори в Чехії: яка коаліція збереже дружні відносини з Україною

За два тижні в Чехії пройдуть чергові вибори до Палати депутатів – нижньої палати парламенту, дата яких була призначена згідно з конституцією президентом Чехії Петром Павелом і припала на п’ятницю і суботу, 3 та 4 жовтня 2025 року. Новацією на цьогорічних виборах стане можливість голосувати заочно з-за кордону, що є поширеною практикою в багатьох країнах, але яка досі не застосовувалася в Чехії.

Відео дня

Основні тенденції електоральної підтримки перед виборами

Близько трьох місяців тому вперше було зафіксовано зупинку зростання рейтингу провідної чеської партії ANO на піку після постійного підвищення, тобто досягнувши свого "електорального плато". Останніми тижнями перед виборами вона незначно втратила рейтинг на рівні близько 2-3%, але продовжує залишатися лідером усіх соціологічних досліджень у країні із середнім показником 29-32%. Водночас соціологічні опитування щодо формату бажаної коаліції також демонструють, що найбільше чехи хочуть бачити монокоаліцію ANO (41%), на другому місці – коаліцію ANO та SPD ("Свобода та пряма демократія") (37%), а чинна коаліція партій SPOLU, STAN та Піратська партія Зденека Гржиба мають лише 31% прихильників. При цьому просідання рейтингів урядової коаліції на чолі з SPOLU було спричинено скандалом міністра юстиції від партії Павла Блажека з "криптовалютними пожертвами". Фактично саме цей скандал зупинив ріст і відновлення рейтингів коаліції на позначці десь 20-21%.

Ставлення до України поділило чеський електорат

Одночасно ставлення до підтримки України у мешканців Чехії розділилось практично 50% на 50%, згідно з соціологічними опитуваннями. Потрібно зазначити, що такі партії, як SPD та Stacilo (рух, який очолює Комуністична партія Чехії та Моравії), займають відверто антиукраїнську та фактично проросійську позицію, при цьому Андрій Бабіш та його партія ANO більш стримані у зазначеному питанні. Тут можна згадати нещодавню заяву президента Чехії Петра Павела, що він не може гарантувати продовження підтримки України у разі формування нового уряду, хоча сам Бабіш, попри тісні політичні взаємини з проросійськими Віктором Орбаном та Марі Ле Пен, заявив, що партія не ухвалюватиме рішень, які загрожують членству та відносинам Чехії в ЄС або НАТО.

Потенційні конфігурації коаліції чеського парламенту

Також варто зазначити, що змін зазнала прогнозована конфігурація парламенту – якщо декілька місяців тому зберігалась висока ймовірність формування монокоаліції партії ANO, то з виходом рейтингу партії на "електоральне плато" і навіть зниження популярності ймовірність необхідності створення коаліції після виборів значно зростає. Водночас найбільш вірогідна коаліція ANO з 31% та SPD із 12%, адже це другий за популярністю після монокоаліції варіант у чеського населення. Поки що офіційно жодна з політичних сил не підтвердила, що готова до коаліції, однак зазвичай такі речі до виборів намагаються не оголошувати публічно. Відтак вельми ймовірно, що партія ANO посяде перше місце і їй буде надано право формувати коаліцію, однак важливо, щоб ANO потребувала двох партій для коаліції, що ускладнить коаліційні перемовини, але за умови, що вищезгадана комуністична партія Stacilo не проходить у парламент. Інакше може утворитись найбільш недружня до України парламентська коаліція партій ANO, SPD та Stacilo, яка, попри ідеологічну розбіжність, має підтримку серед населення десь на рівні 30%.

Чого очікувати від Бабіша як потенційного голови уряду

Загалом монокоаліцію партії Андрія Бабіша можна вважати найбільш прийнятним варіантом для України, адже інші конфігурації коаліції можуть бути набагато більш антиукраїнськими. Самого Бабіша, з одного боку, визнають нейтральним до Росії політиком, але спроби угорського прем’єра Віктора Орбана втягнути його у відверто антиукраїнські чи антиєвропейські заяви в межах передвиборчої кампанії не вдались. Тому Андрія Бабіша можна сприймати більш прагматичним і далекоглядним політиком, ніж Орбан, який видається повністю залежним від Кремля, про що вже писало наше видання нещодавно. Це стало можливим завдяки тому, що Чехія ліквідувала енергетичну залежність від Росії та диверсифікувала постачання нафти й газу з альтернативних джерел.

Загалом можна констатувати, що парламентські вибори та зміна уряду призведуть до зменшення підтримки України з боку Чехії, однак це не буде цілковитим скасуванням, оскільки не вигідно економічно й не буде підтримано союзниками по ЄС і НАТО. Можна прогнозувати, що прагматизм у відносинах з Європою не дозволить Чехії остаточно зіпсувати відносини з Україною, які мають багато взаємовигідних аспектів – від економічних і військових до соціокультурних.