Відео дня
Однією з ключових розбіжностей між США та Україною є оцінка ситуації на полі бою – WSJ
Переговори між США та Україною щодо умов, на яких завершиться російсько-українська війна, схожі на "перетягування каната". Вашингтон наполягає на швидкому укладанню угоди і тисне на Київ, в українській столиці занепокоєні вимогою "союзника" віддати свою землю без бою і туманних "гарантій" щодо запобігання новому вторгненню РФ.
Серед ключових розбіжностей між США та Україною – кардинально різна оцінка справжньої ситуації на полі бою. Про "мирні ініціативи" американського президента Дональда Трампа та те, чи можуть вони допомогти завершити російську агресію проти України, розмірковували автори The Wall Street Journal.
Переговори між США та Україною: ключові розбіжності досі не вирішено
На нове "коло" американсько-український "переговорний марафон" зайшов у неділю, 14 грудня. Того дня представники Трампа – спецпредставник Стів Віткофф та зять президента США Джаред Кушнер – зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським.
Переговори тривали близько п'яти годин. Після їх завершення Білий дім видав уже звичну заяву про "прогрес", нібито досягнутий адміністрацією Трампа, у питанні укладання "мирної угоди" з Росією вже до кінця поточного року.
Очікувано високо оцінив результат своїх зусиль і Віткофф. Великий симпатик Росії і особисто диктатора Володимира Путіна в оточенні Трампа після недільних переговорів заявив, що сторони "провели поглиблені обговорення мирного плану".
"Було досягнуто значного прогресу, буде нова зустріч завтра вранці", – заявив Віткофф.
Водночас джерела WSJ, інформовані про перебіг зустрічі у неділю, називають недільні переговори "складними". На зустрічі американці знову підтвердили, що не бажають іти на компроміс щодо неприйнятних для України пунктів американського "мирного плану".
Автори матеріалу уточнюють: заяви про "прогрес" звучать на тлі посилення тиску Вашингтона на Київ з вимогою погодитися на всі пропозиції "мирного плану", включно й з відверто капітулянтськими.
"Переговори між Україною та її західними партнерами перетворилися на перетягування каната, навіть без участі Росії за столом переговорів. Вашингтон наполягає на швидких рішеннях, тоді як Зеленський та його європейські прихильники стверджують, що залишаються суттєві розбіжності, які необхідно вирішити. Переговори продовжаться в понеділок, і до них планують приєднатися кілька європейських лідерів", – йдеться в публікації.
Серед "суттєвих розбіжностей", які досі так і не вдалося вирішити, чи не найголовнішою є позиція сторін щодо виведення українських військ з частини Донеччини, яку Росія не може захопити: Вашингтон, як і раніше, вимагає від Києва виконати цей ультиматум Москви, українська влада на добровільну здачу ворогу добре укріплених залишків регіону не погоджується.
Ще один "камінь спотикання" – безпекові гарантії для України, яка зі зрозумілих причин прагне впевненості, що обіцяна Трампом "угода" не буде порушена Росією вже наступного дня або через рік після її підписання. І Україна, і Європа тут одностайні: мають бути чітко визначені дії, яких вживатимуть США у разі порушення РФ "мирної угоди" та її нового нападу на Україну.
І перше, і друге питання, наголошують у WSJ, будуть у центрі уваги на переговорах у Берліні.
Москва не виявляє готовності припиняти агресію
Ключову роль у спробах завершити війну дипломатичним шляхом нині перебрав на себе далекий від дипломатії Віткофф. Упродовж останніх тижнів він "переключався між зустрічами з Кремлем у Москві та окремими переговорами з Києвом у США чи Європі".
І про "результативність" активності трампівського переговорника красномовно свідчать заяви Москви.
"Російські чиновники заявили, що мирний план США є гарною основою для обговорення, але не сказали, чи приймуть вони його. Багато європейських чиновників сумніваються, що Кремль прагне згорнути війну. Вони заявили, що Європа та всі країни Північноатлантичного договору стикаються з ризиком того, що якщо Росія переможе в Україні, Кремль націлиться на конфлікт із європейськими сусідами", – зазначає WSJ.
Не менш красномовними є й дії Росії: агресор не припиняє завдавати ударів по українських містах та селах, зокрема атакуючи об'єкти інфраструктури. І поки американці у Європі переконували Зеленського капітулювати – сотні тисяч українських сімей сиділи без світла і тепла через російські удари.
"Камені спотикання" у дискусії довкола "мирного плану" Трампа
У середу Україна надіслала до Вашингтона свою відповідь на попередню пропозицію США щодо припинення розв'язаної майже чотири роки тому Росією повномасштабної війни.
"Хоча існує згода щодо деяких пунктів, зокрема щодо обмеження чисельності військовослужбовців у мирний час до 800 000 осіб, Київ продовжує відкидати наполягання США на здачі території в Донецькій області, яку досі утримують українські війська. План США передбачатиме, що Київ погодиться не воювати за повернення територій, від яких відмовиться на користь Росії, і може означати офіційне визнання Вашингтоном анексії Москвою частин України. Це також ще більше ускладнить надії Києва на вступ до НАТО, водночас потенційно повернувши Росію у світову економіку, зокрема через спільні американсько-російські проєкти", – описали ключові суперечності щодо умов завершення війни, що існують між Вашингтоном та Києвом.
З літака, у якому прямував на зустріч з Віткоффом і Кушнером у Берліні, президент України повідомив журналістам, що станом на ранок неділі Київ не отримав від Вашингтона відповіді на свою пропозицію.
Зеленський наголосив, що Україна "багато зробила, щоб усі сторони могли зустрітися", і поскаржився, що мирними переговорами керувала політика сили, а не цінності.
"Дивіться, сьогодні ми говоримо не про чесність, а про силу. Бо якщо ми говоримо про чесність, цінності та повагу до міжнародного права, росіяни мали бути засуджені з самого початку", – зазначив президент України.
Глава держави додав, що відкритий до обговорення майбутнього добре укріпленої частини Донецької області, яку контролює Україна. На його думку, найсправедливішим варіантом було б розпочати переговори з Росією на основі поточної лінії фронту, а не змушувати Україну виводити свої війська – особливо якщо від Росії аналогічного відведення ніхто не вимагає.
Зеленський назвав питання Донеччини "дуже делікатним і дуже гострим". У WSJ нагадали, що президент України не має права здавати суверенну територію держави і що поцікавитися долею цієї частини України слід було б в українського народу – можливо, шляхом референдуму.
У Вашингтоні переконані, що Україна вже "програє" війну
Одна з ключових розбіжностей між США та Україною полягає в оцінках ситуації на полі бою Вашингтоном та Києвом, а також впливу реалій на фронті на перебіг переговорів.
Трамп неодноразово заявляв, що Україна програє війну. Такої самої думки дотримуються і деякі високопосадовці його адміністрації, котрі впевнені у неминучій поразці України за умови продовження бойових дій.
Натомість українські солдати та європейські чиновники вважають, що Україна може захищатися щонайменше ще рік, особливо за умови збільшення військової та фінансової підтримки з боку союзників.
Зеленський звернувся до США з проханням не вірити заявам Москви щодо ситуації на фронті. Підкреслюючи свою думку, у п'ятницю він відвідав околиці міста Куп'янська в Харківській області, яке росіяни нібито захопили місяць тому.
Що з гарантіями безпеки для України?
За словами європейських та українських чиновників, окрім території, очікується, що берлінські переговори будуть зосереджені на обговоренні гарантій безпеки для України.
Велика Британія, Франція та інші європейські столиці розробили детальні плани щодо видів допомоги, яку вони могли б надати Україні, включаючи можливе розміщення сил підтримки в країні, та обговорили їх з військовими представниками США.
Однак Вашингтон ще не ухвалив політичного рішення щодо допомоги, яку він надаватиме.
Спочатку Україна сподівалася на членство в НАТО, розраховуючи на зобов'язання всередині блоку щодо того, що напад на одного члена НАТО трактується як напад на всіх – з відповідними наслідками.
Однак у неділю Зеленський визнав, що членство в НАТО для України, схоже, заблоковано. Тож, додав президент, нині він зосереджений на юридично обов'язкових гарантіях безпеки з боку США та Європи, подібних до тих, що кодифіковані у статті 5 основоположного договору НАТО.
Зеленський заявив, що сподівається, що Конгрес підтримає роль США у відбитті майбутнього російського вторгнення.
У п'ятницю французький чиновник повторив важливість того, щоб Вашингтон чітко роз'яснив Україні її роль у гарантіях безпеки, перш ніж Київ зобов'яжеться поступитися територією.
Москва заявила, що "рішуче заперечуватиме", якщо пропозиції, розроблені Києвом та Брюсселем, будуть включені до мирного плану. Про це сказав у неділю помічник диктатора Володимира Путіна.
Він також зазначив, що Росія заперечуватиме проти положень, що включають демілітаризовану зону в Донецькій області.
"Можуть бути деякі положення, які є абсолютно неприйнятними для нас, зокрема ті, що стосуються територіальних питань. Питання територій активно обговорювалося тут, у Москві. Американці не тільки знають, але й розуміють нашу позицію", – заявив Ушаков.
Він також знову взявся розповідати, що Україна "ніколи не зможе повернути Крим" чи "отримати членство в НАТО". Щодо останнього, то, за версією Ушакова, "існує мільйон відсотків гарантії, що цього не станеться".
Раніше OBOZ.UA розповідав, що напередодні відбувся перший етап переговорів Зеленського з представниками Трампа в Берліні.
Зеленський перед розмовою повідомляв у своєму Telegram-каналі, що тема діалогу – це гарантії безпеки. Чим завершилася розмова щодо цього надважливого для України питання – достеменно невідомо.
У понеділок, 15 грудня, сторони мають продовжити переговори.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!