Відео дня
Блог | НАТО гарантує не захист своїх членів від агресії, а лише право їх захищати
Стаття 5 Вашингтонського (Північноатлантичного) договору не має жодної зобов’язуючої сили: це суто символічна декларація на кшталт горезвісного Будапештського меморандуму, адже каже лише про дії, які кожна країна ВИЗНАЄ ЗА НЕОБХІДНІ.
НАТО й міф про нього — це "дві великі різниці". Насправді Захід робить вигляд, що лякає, а мордор радісно робить вигляд, що наляканий.
Всім відомо, що кожна країна НАТО, якщо захоче, може захистити іншу, а якщо не захоче — може й не захищати, й ніхто її до такого захисту жодним чином не примусить.
Все залежить, таким чином, виключно від того, чи є бажання. В 1949-му воно, безперечно, було, зараз — в кого є, в кого нема.
Тож система двосторонніх договорів в залежності від їх змісту може надавати значно більші гарантії безпеки, ніж членство в НАТО: значно, бо НАТО не надає їх зовсім.
І це — парасолька??? Хай того, хто каже, що НАТО це перасолька, перевірять на поліграфі. Тільки спочатку нададуть йому текст Вашингтонського договору й змусять прочитати з відкритими очима статтю 5. Ще й прочитають її вголос прямо у вуха. А потім — перевірка на поліграфі: нехай розповість про парасольку.
НАТО — просто гра. Казка. Про те, що хтось міг би зробити, якби захотів.
Вся міць НАТО нічого не вартує проти однієї зброї. Ця зброя — Буквар. Бо він вчить читати. Навіть словники — не потрібні. Чесні переклади північноатлантичного тексту вже давно зроблені.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...