Напад Росії на Україну дедалі більше заважає Китаю: підтримки агресора не буде

3 хвилини
71,9 т.
Напад Росії на Україну дедалі більше заважає Китаю: підтримки агресора не буде

16 жовтня 2022 року розпочнеться XX з’їзд Комуністичної партії Китаю (КПК), головним питанням якого очікується ймовірне переобрання на третій термін чинного голови Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна. Традиційно в Китаї цю посаду можна було обіймати не більше двох 5-річних термінів, але 2018 року цю конституційну норму було скасовано. Поки що все вказує на те, що шанси Сі Цзіньпіна достатньо високі й найближчі 5 років вище керівництво КНР не зміниться. Про майбутні вибори і політику Китаю – в матеріалі OBOZREVATEL.

Відео дня

Сі Цзіньпін продовжує мріяти про повернення Тайваню

Наміри повернення Тайваню Китаєм підкріплюються інформацією американських спецслужб про те, що Сі Цзіньпін поставив завдання військовим взяти під контроль острів до 2027 року. Тобто в межах його 5-річного терміну, після чого він планує стати переможцем і "збирачем китайських земель", а також опиниться в пантеоні китайських лідерів поряд із самим Мао. З іншого боку, немає жодних сумнівів, що Сполучені Штати разом із регіональними союзниками (Південна Корея, Японія, Австралія) будуть захищати Тайвань усіма засобами, включно із військовими. Крім того, санкційний удар по економіці Китаю може стати катастрофічним для майже 1,5-мільярдної країни, яка критично залежить як від безперебійного експорту власних товарів, так і від імпорту цілої низки ресурсів.

Тайвань, як і Україна, буде відчайдушно захищатись

Постає питання, чи здатен буде Китай витримати пряму конфронтацію із Заходом, враховуючи те, що серйозним союзником у цьому може стати хіба що Росія. Виснаження економіки РФ у війні з Україною зробить російський ринок для Китаю більш доступним, але менш платоспроможним, тому розмін ринків західних країн на російський виглядає абсолютно провальною ідеєю. З огляду на це, саме перебіг подій на українському фронті стає багато в чому вирішальним для китайського керівництва, адже війна в Україні може стати моделлю майбутніх військових конфліктів. На цьому прикладі можна змоделювати стратегію відчайдушної оборони Тайваню і жорстку реакцію західних країн. Цікаво, що китайська армія і військова доктрина багато в чому схожа із російською – величезні сухопутні й ракетні сили, яким доведеться зіткнутися з невеликим, але мотивованим і добре оснащеним супротивником. У китайських соцмережах уже відверто глузують із невдач російської армії в Україні, називаючи її "слабким гусаком", не розуміючи, чому велика армія не може перемогти маленьку. Однак варто згадати, що армія комуністичного Китаю останнього разу серйозно воювала тільки з невеликим, але досвідченим В’єтнамом у 1979 році, і ця війна закінчилась невдачею для Китаю.

Китай не буде визнавати незаконні російські референдуми

Тому за увесь час з моменту вторгнення Росії в Україну Китайська Народна Республіка успішно проводить двовекторну політику. З одного боку, китайські можновладці та журналісти повторюють російські наративи про спровокованість війни Заходом, а з іншого – намагаються не порушувати антиросійські санкції та відмовляють Кремлю у відкритій військово-технічній допомозі. Важливим свідченням того, що офіційний Пекін дистанціюється від відвертої підтримки Росії, може бути нещодавня заява представника МЗС Китаю Ван Венбіна щодо невизнання "референдумів" на окупованих російськими військами територіях України. В ній, зокрема, наголошується: "Ми вважаємо, що всі країни заслуговують на повагу їхнього суверенітету й територіальної цілісності, що необхідно дотримуватись цілей і принципів Статуту ООН, серйозно ставитись до законних інтересів безпеки будь-якої країни".

Позиція китайського уряду в цьому сенсі цілком логічна і зрозуміла – адже міжнародне визнання незаконних референдумів відкриє скриньку Пандори, а відтак у будь-якій точці світу будуть можливі воєнні конфлікти зі спробами легітимізувати приєднання захоплених територій. Крім того, головна загроза від цього полягає саме китайській доктрині, адже Тайвань, який формально вважається частиною Китаю, будь-якої миті зможе провести референдум про незалежність. Немає жодних сумнівів, що більшість країн світу в такому разі визнає незалежність Тайваню, що вкрай негативно позначиться на планах та ідеологічних обґрунтуваннях офіційного Пекіна щодо приєднання острова Тайвань.

Китай не проти повернути собі частину російських територій

Тому можна констатувати, що вище політичне керівництво Китаю вкрай незадоволене діями Росії й Путіна зокрема, який під час олімпійських візитів особисто обіцяв Сі Цзіньпіну "за три дні" вирішити "українське питання", а замість цього отримав відчайдушний спротив України й втягнув цілий світ у супутні економічні проблеми. Крім того, це призвело до посилення США і західних країн, зокрема у питаннях підтримки того ж Тайваню, а в доктрині НАТО Китай вперше було позначено серед потенційних загроз. Тому з раціонального погляду для Китаю залишається вкрай невигідною підтримка Росії – скоріше подальше виснаження російської армії й економіки є причиною того, що китайський уряд не намагається зупинити війну в Україні. Адже в недалекому майбутньому може статись така ситуація, що російських військ на китайському кордоні майже не залишиться, і тоді Піднебесна матиме шанс повернути собі території російського Далекого Сходу, які до кінця ХІХ століття належали Китаю…