Блог | Місце Лаврова не на саміті ОБСЄ, а на лаві підсудних
29 листопада у Брюсселі відбулося перше засідання Ради Україна–НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Цей формат як більш дієвий замінив Комісію Україна-НАТО, що до цього діяла багато років. Створена на цьогорічному Вільнюському саміті Альянсу Рада Україна-НАТО розкриває свій потенціал щодо оперативності та рівня співпраці. Під час засідання було затверджено амбітну робочу Програму співпраці на 2024 рік, спрямовану на підготовку України до членства в НАТО. Союзники надали Україні рекомендації щодо першочергових реформ, необхідних для досягнення Україною повної оперативної сумісності з Альянсом.
Збройні сили України де-факто стають армією, повністю сумісною з НАТО. Розробляються спільні проєкти з гуманітарного розмінування, медичної реабілітації поранених українських військових, підвищення оборонно-промислового потенціалу України на основі стратегічного огляду оборонних закупівель. Країни НАТО готові об’єднати свої оборонно-промислові комплекси задля більшої ефективності Альянсу, зокрема, у наданні військово-технічної допомоги Україні для ефективної боротьби з російським агресором. На засіданні Ради Україна-НАТО Дмитро Кулеба представив річну національну програму – список реформ, які Україна має зробити у рамках свого наближення до НАТО. Втім, навіть успішне виконання всіх реформ не означає, що її автоматично візьмуть до НАТО – для цього буде потрібне політичне рішення всіх нинішніх членів Альянсу.
Більшість глав МЗС країн НАТО загалом коментували тему України, запевняючи Київ в абсолютній подальшій підтримці. На цьому фоні різко виділилася заява глави литовського МЗС Габріелюса Ландсбергіса – він розкритикував своїх колег по Альянсу за небажання надавати Україні необхідні їй озброєння, які в країнах НАТО, за його словами, є. Крім того, цікавою була заяви глави зовнішньополітичного відомства Великобританії Девіда Кемерона, який зазначив : "Країни НАТО повинні спільно наростити виробництво зброї, щоб Україна мала достатньо засобів для протистояння російській агресії протягом найближчих двох років". Він підкреслив, що Альянс, сукупна економічна міць якого в 30 разів перевищує російську, повинен використати увесь свій потенціал для цієї мети, наголосивши, що країни НАТО мають переконати виробників озброєнь збільшити виробництво для задоволення українських потреб "принаймні на найближчі два роки". Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що потрібно створити захисний "зимовий щит" над Україною так як Росія знову націлена на жорсткі бомбардування цивільної інфраструктури.
Держсекретар США Ентоні Блінкен у Брюсселі на полях засідання міністрів закордонних справ країн – членів НАТО провів зустріч із міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.Блінкен і Кулеба розглянули нещодавні події, включно з відкриттям морських маршрутів у Чорному морі. Вони також обговорили конференцію з питань оборонно-промислової бази, яка відбудеться 6–7 грудня у Вашингтоні, на якій американські та українські компанії сприятимуть спільному виробництву військових товарів, щоб допомогти Україні у боротьбі за свободу та безпеку, а також створити нові можливості для американського бізнесу.
Блінкен привітав український уряд з нещодавніми кроками щодо антикорупційних реформ, яких було вжито у межах тих заходів, які необхідні для євроатлантичної інтеграції України. Після цього засідання більшість міністрів закордонних справ відправилися до Північної Македонії. 30 листопада - 1 грудня у Скоп’є проходить 30-та сесія Ради міністрів ОБСЄ, участь в якій бере міністр закордонних справ РФ Лавров. Глави МЗС України, Польщі, Литви, Латвії та Естонії відмовилися від участі в роботі сесії через присутність представника РФ. Місце Лаврова - на лаві підсудних спеціального трибуналу, а не за столом ОБСЄ. Перебування РФ в ОБСЄ є непорозумінням, адже організація створена для зміцнення європейської безпеки, запобігання конфліктам і підтримання миру. ОБСЄ варто наслідувати Раду Європи у своєму ставленні до Москви. Україна закликає ОБСЄ не сигналізувати агресору про повернення до форм взаємодії, які існували до лютого 2022 року.
Росія використовує цю можливість для поширення своєї пропаганди і послаблення єдності Заходу. Москва постійно саботує роботу ОБСЄ, перешкоджаючи діяльності організації в Україні та блокуючи кандидатуру Естонії на головування у 2024 році. Вже понад 500 днів Росія утримує в заручниках трьох українських представників ОБСЄ. Попри бойкот Україна залишається відданою принципам ОБСЄ і готова працювати з партнерами над відновленням поваги до Гельсінського заключного акту на основі Формули миру Президента Володимира Зеленського.
У Скопьє держсекретар США Ентоні Блінкен зустрівся з президентом Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), міністром закордонних справ Північної Македонії Буяром Османі, напередодні дводенного засідання організації в Скоп’є. Блінкен провів також зустрічі з іншими колегами з ОБСЄ, заявивши, що "незважаючи на обструкціонізм Росії, ми залишаємося повністю відданими ОБСЄ, її основоположним принципам і важливій зробленій роботі", та покинув Скоп’є до прибуття Лаврова. Під час виступу російського міністра багато членів делегацій залишили залу у знак протесту проти політики Кремля.
