"Ми надто нерішучі": у Європі закликали жорсткіше відповідати на російські атаки

Європейські країни розглядають можливість жорсткішої та більш скоординованої реакції на російські атаки проти критичної інфраструктури, оборонних підприємств та інших об’єктів. Водночас країни НАТО поки уникають різких кроків через побоювання подальшої ескалації та прямого зіткнення з Росією.

Про це йдеться в матеріалі POLITICO, підготовленому на основі розмов із трьома дипломатами НАТО та людиною, обізнаною із ситуацією. Серед варіантів, які обговорюють у європейських столицях, – спільніша реакція на інциденти, посилення захисту критичної інфраструктури та дискусія про те, чи можуть серії гібридних атак стати підставою для застосування статті 5 договору НАТО.

Посилення тиску

Побоювання в Європі зростають через дедалі частіші випадки диверсій, кібератак та інших дій, які не досягають порогу звичайної війни. Протягом останніх вихідних російський дрон влучив у потяг поблизу польсько-українського кордону невдовзі після того, як цією територією проїхали високопоставлені західні представники у сфері безпеки.

У Болгарії тим часом розпочали розслідування після двох вибухів на об’єктах зберігання зброї. Найсерйозніші інциденти, у яких європейські посадовці підозрюють Росію, поки вдавалося зупинити, зокрема спробу атаки на аеропорт Лейпцига минулого місяця.

Один із високопоставлених європейських чиновників у сфері оборони заявив, що спецслужби досі добре справлялися зі своїм завданням. Водночас він попередив, що відсутність реакції може призвести до значно серйозніших наслідків.

"Ми надто нерішучі – безумовно", – сказала німецька депутатка Марі-Агнес Штрак-Циммерманн, яка очолює комітет Європарламенту з питань оборони. За її словами, Путін не зупиняється і постійно наближається, тому Європа має показати готовність відповідати.

Обговорення статті 5

Усередині НАТО союзники поки не розробили офіційного плану реагування на зростання кількості таких інцидентів. Водночас окремі країни неформально обговорюють, чи може сукупність атак, які не підпадають під визначення звичайної війни, перетнути поріг, за яким може бути задіяна стаття 5 НАТО.

Двоє дипломатів альянсу розповіли, що визначення такої межі могло б стати чітким сигналом для Росії та продемонструвати єдність НАТО. Однак консенсусу щодо цього питання наразі немає.

Один із високопоставлених європейських чиновників у сфері оборони вважає, що почати таку дискусію було б доцільно. Водночас, за його словами, вона має супроводжуватися чіткою політичною готовністю до військової відповіді, інакше це може послабити значення принципу колективної оборони.

Ситуацію додатково ускладнює позиція президента США Дональда Трампа, який неодноразово висловлював невизначеність щодо НАТО та колективної оборони. Один із дипломатів зі Східної Європи зазначив, що країни розглядали можливість вимагати застосування статті 5, але побоюються ескалації.

За його словами, такий крок може навіть зіграти проти НАТО, якщо продемонструє Володимиру Путіну, що Трамп не готовий підтримати союзників.

Швидша відповідь

Країни НАТО також обговорюють, як швидко й спільно встановлювати відповідальних за атаки, пов’язуючи їх із Кремлем. Окремо союзники можуть отримати чіткіші вимоги щодо витрат на цивільну готовність і захист критичної інфраструктури, зокрема лікарень.

Дипломати зазначили, що країни НАТО мають спрямовувати 1,5% ВВП на цивільну оборону до 2035 року, однак досі значною мірою не визначено, які саме витрати зараховуватимуть до цього показника.

Колишня багаторічна співробітниця НАТО та незалежна експертка з безпеки Герлінде Ніус запропонувала заздалегідь підготувати окремі пакети заходів у відповідь на конкретні майбутні атаки. За її словами, такі рішення варто координувати з урядами та розвідувальними службами.

Вона вважає, що Володимир Путін використовує тривалі процеси ухвалення рішень та інституційну інертність між НАТО і ЄС. Ніус наголосила, що відсутність чіткої реакції альянсу на серйозну диверсію, пов’язану з Росією, може підірвати довіру до НАТО.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, зі свого боку, заявив POLITICO, що не вважає альянс слабким у разі відсутності негайної відповіді. Він також не став коментувати, чи розробляє НАТО нові варіанти реагування.

ЄС не має єдності

У Європейському Союзі також обговорюють додаткові заходи, однак ознак негайної жорсткої відповіді поки небагато. Очікується, що питання оборони та безпеки стане однією з головних тем щорічного звернення президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн цього тижня.

За даними двох представників ЄС, у виступі можуть порушити питання гібридних загроз та довгоочікуваної стратегії безпеки Євросоюзу. Очікується, що саму стратегію представлять у найближчі тижні.

Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас також готує нові санкції проти 1600 суб’єктів. Водночас ці обмеження запропонували ще до останніх інцидентів на вихідних.

Європарламент цього тижня має ухвалити резолюцію без обов’язкової юридичної сили, ініційовану литовською депутаткою Расою Юкнявічене. У документі Росію називають "найсерйознішою гібридною загрозою для Союзу та його держав-членів".

Однак єдності щодо посилення тиску на Росію в ЄС досі немає. У понеділок столиці країн Євросоюзу не змогли продовжити санкції проти приблизно 3000 фізичних та юридичних осіб, пов’язаних із Росією.

Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс закликав Брюссель діяти негайно. Серед його пропозицій – закрити Балтійське море для російського тіньового флоту, допомогти Україні вдвічі збільшити виробництво дронів і навіть розглянути можливість кібератак для відключення електроенергії в Росії.

Він заявив, що Європа ховається за словом "гібридний", сподіваючись уникнути відповідних дій Росії, і закликав припинити заходи, які, на його думку, лише спонукають Кремль до подальшої ескалації.

Як писав OBOZ.UA, під час конференції YES у Києві Сікорський говорив про значну перевагу Польщі та її союзників над Росією в повітрі. За його словами, якщо Україні знадобилося шість місяців, щоб вивести з ладу половину російських нафтопереробних потужностей, союзники могли б зробити це за шість тижнів, а потім знищити решту.

Раніше Сікорський також порівняв російські удари по українських містах із діями нацистської Німеччини під час Другої світової війни. Він зазначив, що спроби залякати цивільне населення та через нього тиснути на владу вже доводили свою неефективність.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!