
Блог | Люба державо, не вмієш допомагати – хоча б не розхитуй ситуацію дурницями, помовч


Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Повідомляють, що Уряд "на рівні ідеї" розробляє модель, згідно з якою підприємство-платник ПДВ зможе застрахувати [від знищення внаслідок прильотів] власні виробничі або складські активи, сплативши за це 2% від їхньої вартості.
При цьому такий механізм працюватиме через страхові компанії та спеціальний фонд. Україна має залучити для нього близько $1 млрд, а ще $1 млрд очікується у вигляді співфінансування від міжнародних партнерів.
Так от, як одне з джерел української частини фінансування розглядається додатковий 1% ПДВ, тобто загальне – не лише для страхувальників – підвищення ставки цього податку до 21 відсотка.
Вважаю, що про добровільне страхування під час війни казати не дуже доречно, бо страхові випадки виникають не зовсім рандомно:
- є можливість їх з певною вірогідністю передбачати і в регіональному, і в галузевому вимірі,
- а це вже нагадує страхування напередодні пожежі, коли решта страхуватись не квапиться.
Погана гра в поганий час.
Якщо ж ітиметься просто про "двадцять перший палець" ПДВ для полегшенння державі компенсування збитків постраждалим,
то для держави це буде краплею в морі,
а от для платників – реальним додатковим навантаженням під час війни.
До речі, щодо тимчасового характеру цього додаткового 1% довіри ні в кого не очікується:
- платники пам’ятають "тимчасовість" не тільки військового збору, про який зараз вже відверто кажуть, що він буде збережений і після війни,
- але й "пенсійних" різноманітних податків від Кучми, що протримались вельми довго, а потім трансформувались під інші назви.
Треба також мати на увазі щодо ПДВ тотальну й незмінну корумпованість його відшкодування –
саме внаслідок якої, між іншим, і кажуть про податок з виробників,
адже взагалі-то це податок так званий непрямий, тобто зі споживачів,
і відповідно його підвищення банально викличе додаткове зростання цін, якщо в когось із покупців (у такі часи!) українських товарів замало решти проблем.
І тут ми переходимо до іншої інфляційної цікавинки, що розробляється, –
Мінфін розповів про можливість (якщо йому буде важко) "друку грошей".
Особисто міністр фінансів вголос (у Раді!) припустив емісію гривні:
"Ми не виключаємо монетарного фінансування бюджету. Це, відповідно, девальвація гривні, інфляція та інші негативні наслідки", – зазначив він.
Перш за все, подібні офіційні інфляційні очікування вже й як такі самі собою провокують інфляцію.
Головне ж тут – специфіка того, як працюють "дешеві гроші" під час війни,
бо за мирних часів їх інфляційне здешевшання певною мірою стимулює перехід грошей із пасивних депозитів в активні інвестиції,
внаслідок чого зростання грошової маси поступово компенсується зростанням і маси товарної,
але коли війна – цього не відбувається, тобто "жодної користі окрім шкоди"…










