Маленький Медвєдєв проти великої України

3 хвилини
34,6 т.
Маленький Медвєдєв проти великої України

Колись найнижчий за зростом серед президентів усіх країн світу Дмитро Медведєв вискочив з кущів із заявою, що за два роки на карті світу може не стати держави Україна. Погроза нашій країні реальна, але ціль просто недосяжна. Це неможливо, як і те, що найменший президент світу стане справжнім ведмедем, звідки у нього і прізвище. Відомо, що після перебування на посту глави держави та декількох мандатів голови уряду РФ Медведєв особисто став дуже заможним. Як стало відомо пізніше після скандалу щодо крадіжки величезних сум державних грошей, про що відкрито він був звинувачений з боку російської громадської ініціативи Фонд Олексія Навального, як один з найбільших злодіїв Російської Федерації. Тому Дмитро Медведєв був витиснутий з головних державних посад.

Відео дня

Зараз він заступник Володимира Путіна у Раді національної безпеки та оборони, що досить висока посада, проте абсолютно непотрібна. Через це він отримав прізвисько "п’яте колесо у возі". Але схоже, він не облишив амбіцій зайняти місце свого шефа у Кремлі.

Зараз його шанси досить низькі не стільки через те, що ніхто не бажає знову повертати в Кремль дитячий трон, щоб Медведєв не виглядав наче ліліпут у царській лоджії, скільки боси ФСБ та армії вважають його за слабким лідером, який може знищити Росію. Тому Медведєв частіше, ніж будь-який російський політик важковаговик, вискакує з досить твердими та агресивними заявами, щоб своєю рішучістю покращити спаплюжений імідж.

Україна має свою державність від перших племінних союзів автохтонних слов’ян Антів та Склавинів на своїх теренах. Центр української державності завжди був у Києві, який п’ятнадцять днів тому відзначив своє 1540-річчя. Київ та українці на своєму довгому життєвому шляху бачили багатьох загарбників і усіх пережили. Тож маємо і цих окупантів з Москви, які отримали свою державність на вісімсот років пізніше, фізично поверернути назад до Сибіру та московських боліт. А тих, хто вирішив тут залишитися навічно, відправити у трунах. Все-таки вони мають піти у вічність у себе вдома.

Де буде Дмитро Медведєв через два роки - ми ще не знаємо. Можливо, буде на міжнародному суді за військові злочини на території України. Він заслуговує найсуворіше покарання за пропагування війни, погрози застосування ядерної зброї, а найбільше - за поширення ідеології російського фашизму- рашизму. Сподіваємося, що раніше чи пізніше міжнародний суд Медведєва денацифікує.

Україна його точно переживе. Історична батьківщина усіх балканських слов’ян має плани далі йти до об’єднаної Європи, а не до Сибіру. Хто бажає інтегруватися до Сибіру - нехай їде на економічний форум у Петербурзі. В Києві політичні лідери Чорногорії, Албанії та Північної Македонії заявили, що дають підтримку європейському шляху розвитку України. Малі країни, але з великими планами спільно будувати мирний європейський дім. І тут нема змагання, хто і замість кого увійде до Європейського Союзу, до політичної і економічної співдружності країн, що бачать свою перспективу у господарському співробітництві, взаємній політичній підтримці, вільному пересуванні товарів, капіталу та робочої сили. І не дивує, що всі балканські країни та Україна бажають стати членами ЄС, адже перспектива об’єднання з Сибіром нікого не тішить.

Але Росія мислить іншими категоріями, тому ми усі разом маємо дати відсіч московській інвазії. Медведєв швидко став темним політичним минулим, з яким на фронтах борються українські воїни за світле європейське майбутнє. Російські солдати з Сибіру у подиву дивляться на асфальтовані дороги між українськими селами та електрифіковані і газифіковані сільські будинки. У них такого вдома нема. Подумайте лише: в країні, що є найбільшим світовим експортером газу, багато будинків і населених пунктів не газифіковано.

Кремль замість посилання людських життів на смерть і витрат величезних коштів на війну краще б щось зробив для покращення життєвих стандартів свого населення, яке в Україні краде все, що попаде на очі, включаючи ношену білизну та шкарпетки. А Володимир Путін зі своїми приятелями мільярдерами продовжує грабувати народне добро, але має нарешті відійти від справ, щоб не завести країну у провалля.

І насамкінець. Дмитро Медведєв фізично та морально замалий у відношенні до України з історією державності у 1,5 тисячі років, хоча і має незрівнянно велике его. Краще б йому відправитися на політичну пенсію та не змішувати карти, з якими обов’язково будемо грати з Москвою, коли прийде час укладати мирний договір.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...