Блог | Львів-Луцьк-Люблін-Жешув: зона вільної торгівлі

Про те, що в українсько-польському економічному конфлікті "не все так однозначно", я вже писав в матеріалі про експорт злиденності.

Відео дня

Вирішенням проблеми має бути втілення механізму, за якого експортер немов би ділиться своїм прибутком з імпортером, що стосується експорту в обох протилежних напрямках, тобто за приблизно рівних обсягів експорту й імпорту ніхто з країн в цілому не втрачає.

Немає суттєвих втрат в такому разі й у взятих окремо експортерів: так, вони знижують ціни, в чому, власне, й полягає певний перерозподіл прибутку з покупцем, але виграють на обсягах.

Головне: право власності на товари (крім, звичайно, транзитних) переходить на митному кордоні від продавця до покупця, який надалі може їх реалізувати в своїй країні вже як власник.

Суто технічно, щоб не було черг на кордоні, він, митний кордон, може бути розтягнутий на повну площу чотирьох регіонів: Львівської й Волинської областей України, Люблінського й Підкарпатського (адмінцентр — Жешув) воєводств Польщі.

Принагідно буде спрощена торгівля цих регіонів між собою, тобто такий розтягнутий митний кордон стане водночас міжнародною зоною вільної торгівлі.

Ну а для тих, хто прямує з-за меж цього великого кордону за його межі з іншого боку, буде два пункти пропуску — до цього кордону й після, але краще два майже символічних кордони без черг, ніж один справжній з чергами й конфліктами.

На жодному з пунктів пропуску власник не змінюється — це відбувається всередині великого митного кордону з чотирьох регіонів.

Я не хочу оперувати термінами на кшталт "кордон дружби" тощо. Але такий собі Гонконг — до речі, територіально величезний — влаштувати можна. Українсько-польський, а поки що фактично й українсько-європейський.

Ми зобов’язані товаришувати.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...