Китайський посол у Москві або розкрив карти Пекіну, або взагалі поняття не має що таке російська дружба

4 хвилини
111,1 т.
Китайський посол у Москві або розкрив карти Пекіну, або взагалі поняття не має що таке російська дружба

Довго ми чекали офіційну позицію Китаю щодо російської агресії проти України як держави засновника ООН (1945), куди увійшли країни-члени Антифашистської коаліції. Хоча у той час Україна не була самостійною державою, а республікою-фундатором СРСР (1922), але через найбільший вклад українського народу у боротьбу з німецьким нацизмом та його союзниками, члени Антифашистської коаліції погодилися, що Україна повинна мати свій голос у головній міжнародній організації глобального характеру. Так от: Пекін зараз характеризує російську агресію як двосторонній конфлікт і ніколи не дав визначення, хто його розпочав.

Відео дня

Хоча Китай говорить про необхідність поваги до сучасних міждержавних відносин, але ніколи не згадав, що Москва своїми масовими вбивствами цивільного населення, мученням цивільних осіб і військовополонених нищить увесь існуючий міжнародно-правовий порядок. І тут вийшов з заявою посол Китаю в РФ Жанг Ханхуй, який назвав США "головним ініціатором української кризи", звинувачуючи Вашингтон, що "постійним розширенням НАТО загнав Росію у кут і в той же час підтримував проєвропейські сили в Україні на шкоду тих, хто відданий Москві".

Китайський посол заявив, що російсько-китайські відносини увійшли у найкращий період своєї історії, згадавши важливість зустрічі у лютому ц.р. Володимира Путіна і Сі Цзіньпіня, де два лідери привітали "стратегічне партнерство без кордонів". Так що відразу постає питання до китайського дипломата в Москві, чи Путін та Сі Цзіньпінь на зустрічі у лютому ц.р. розмовляли про плановану російську інвазію на Україну і що - російсько-китайське партнерство не знає кордонів України? Якщо так, то Китай став на сторону російського агресора і увесь цивілізований світ повинен знати про це і зробити відповідні висновки.

Це означає, що Пекін допомагає Москві обходити європейські санкції, направлені на втихомирення Кремлем своєї агресії проти України, а отже це матиме наслідком реакцію Брюсселю. Наступне. Ніхто не сприймає примітивні московські пояснення, що Росія вимушена була напасти на Україну. Це кремлівська казочка для внутрішнього споживача з метою пояснити власному населенню, чому російська армія зараз вбиває близький собі народ. Вірші про вічну дружбу найближчих народів (російського і українського) декламувалися у Москві більше ста років, щоб в одну мить зробити українців найбільшими ворогами Росії.

Тому китайський посол має бути уважним з історичними мотивами, бо вони дуже часто змінюються у Кремлі. Зараз підтримується міф про близькість росіян та сербів. Але якщо Белград та Баня-Лука не почнуть на західних Балканах війну, в чому дуже зацікавлена Росія, то вони легко можуть стати ворогами Росії услід за українцями. Ще минулого року Путін проспівав пісню про один народ українців з росіянами, а зараз поставив завдання своїй армії знищити українську націю. Белград мабуть "забув", що 30 років тому Москва підтримала міжнародні санкції проти Сербії, а тільки минулого місяця Путін заявив, що так звані "Луганську і Донецьку народні республіки" треба визнати як Косово.

Так Москва бажає використати Сербію, щоб розпалити регіональну війну, де буде гинути багато людей, перш за все сербів, щоб відразу з’явитися як миротворець і показати перед ЄС та НАТО свій політичний вплив. У цьому випадку Кремль хоче використати сербів як корисних ідіотів. Думаю, що усього цього свідомі у Белграді, а якщо ні, то спитайте Україну, ми вам розповімо багато цікавих речей про хитрість російської політики, від якої ми страждаємо вже декілька століть, щоб ви не втрапили у халепу. Схоже, що китайський посол у Москві слабкий у знаннях важливих речей, на які він посилається. Тільки 160 років тому у 1858 і 1860 рр.

Російська імперія відібрала у Китаю територію розміром у половину Європи. У 1998-1952 рр. Російська імперія, а потім радянська Росія повністю контролювали північний та східний Китай (Маньчжурію). Була збудована Китайська східна залізниця і все через територію Маньчжурії, щоб скоротити шлях від російського міста Чити до головного порту на Тихому океані - Владивостоку. Вона була виключена з підпорядкування китайському законодавству і управлялася за своїми правилами.

Ця залізниця йшла через Харбін, але звідти мала ще один південний напрямок до Жовтого моря до порту Далянь, який росіяни називають Порт-Артур та Тяньцзін, який вже недалеко від Пекіну. У тому ж 1898 р. російський морський флот та десант захопили порт Далянь, начебто, щоб захистити Китай від німців, а на справді прихопити собі стратегічне місце на Жовтому морі. Так що казка про американську небезпеку дуже схожа з тією у 1898 р. Якщо росіяни кудись заходять, то відправити їх додому дуже важко.

Так, що в Порт-Артурі (Далянь) до 1955 р. розміщувалася російська, а потім радянська військово-морська база. В Китаї ще живі люди, які пережили радянську окупацію. Також нагадаємо китайському послу, що в семидесяті, восьмидесяті та початок дев’яностих років радянська пропаганда вважала Китай великою небезпекою для СРСР.

А сьогоднішня Росія заявила про готовність відновлення Радянського Союзу. В середині радянського суспільства тоді підтримувалися ідеї несприйняття китайської політики та культури. В середині семидесятих років минулого століття серед радянських людей кружляли видумані в КДБ анекдоти, що принижували та насміхалися над китайцями, їх культурою та армією. Антирадянські анекдоти в СРСР поширювалися західними спецслужбами, а от проурядові з боку КДБ, в якому уже в той час служив Путін.

Ще в 2004 р. у Загребі пам’ятаю як російські дипломати закликали нас до єднання, щоб протистояти майбутній китайській експансії. Це було всього 18 років тому, коли Путін вже п’ятий рік сидів у Кремлі. Так, що китайському послу в Москві варто добре вивчити історичні факти перед тим, як на них посилатися.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...