УкраїнськаУКР
русскийРУС

Дипломат пояснив, як Україні вийти із "глухого кута" у відносинах з Польщею

3 хвилини
5,3 т.
Діалог і 'золота середина' залишаються єдиним шляхом до поступового примирення
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Відносини між Україною та Польщею суттєво загострилися на тлі скандалу, пов’язаного з позбавленням президента Володимира Зеленського найвищої державної нагороди – ордена Білого Орла. Щоб зменшити напругу, сторонам варто шукати можливі шляхи для відновлення діалогу, серед яких – спільні історичні дослідження, ексгумації та участь української делегації у конференції в Гданську на найвищому рівні.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA висловив дипломат, надзвичайний і повноважний посол України Андрій Веселовський. Він переконаний, що діалог і "золота середина" залишаються єдиним шляхом до поступового примирення.

Пошуки компромісу між Україною і Польщею

"Ми, звичайно, повинні знайти ту "золоту середину". Для цього, власне, зараз і відбуваються ексгумації – щоб або підтвердити українську оцінку про приблизно 30 тисяч загиблих мирних жителів, або підтвердити польську оцінку про близько 120 тисяч загиблих мирних жителів. І водночас підтвердити, що серед українського мирного населення також були тисячі жертв. Ми говоримо приблизно про 20 тисяч. Польська сторона часто заперечує навіть сам факт цього. Саме для цього й потрібні ексгумації", – наголосив експерт.

Веселовський зазначив, що до процесу можна залучати іноземних спостерігачів, які мають відповідний досвід подібних робіт. Водночас за його словами, необхідно встановити та документально підтвердити, хто саме з українців причетний до вбивств мирного населення, і зафіксувати ці імена в історичному контексті. Він наголосив, що йдеться про осіб, які вже давно померли, тому мова може йти лише про фіксацію їхньої відповідальності.

На думку дипломата, ексгумації, встановлення імен з обох сторін та подальша державна оцінка подій можуть дозволити остаточно закрити це питання і відобразити його як трагічний і складний епізод історії, який має темні сторінки з обох боків.

Вибори у Польщі та конференція в Гданську

Веселовський також звернув увагу на вибори до Сейму Польщі, які мають відбутися восени 2027 року. Він наголосив, що значна частина польської політичної та інтелектуальної еліти сьогодні підтримує Україну і закликає не політизувати історичні теми під час війни, коли країна перебуває у надзвичайно складному становищі.

За його словами, у Польщі поширена позиція про необхідність відкласти гострі дискусії до завершення бойових дій, щоб уникнути додаткової напруги у двосторонніх відносинах. Також він припустив, що такий підхід залишатиметься актуальним і надалі.

"Я бачу бажання виграти вибори восени наступного року з польського боку. Ось, на жаль, що зараз рухає цією ситуацією. Але це можна трохи пригасити, не знімаючи тему з порядку денного. Тобто тему залишити, але не розпалювати її настільки, не робити її центром усього політичного життя Польщі, як це відбувається зараз. Перед виборами вона знову оживе, але вже більше у внутрішньополітичному масштабі. А зараз українська сторона має зробити серйозний, сміливий жест – взяти участь у конференції в Гданську на найвищому рівні й спробувати подивитися полякам в очі (українську делегацію очолить прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. – Ред.)", – підкреслив дипломат.

У відповідь на уточнююче питання: "подивитися, як вони прийматимуть українську делегацію, ви маєте на увазі?", Веселовський зазначив, що саме під час таких зустрічей і можна зробити висновки про реальний рівень партнерства та орієнтовність на Європу.

Він підкреслив, що конструктивний прийом делегації, дотримання дипломатичних норм, уважне ставлення до виступів і готовність працювати з пропозиціями свідчитимуть про можливість подальшої співпраці. Також він зауважив, що саме така поведінка стане показником зрілості взаємин і готовності до діалогу на рівних.

"І поступово робити те, про що я говорив раніше: займатися ексгумаціями, зі свого боку встановлювати перелік тих, хто винен, і говорити: ми над цим працюємо, ми це визнаємо. Це були українці, це не була українська держава, але це були українці, і ми це визнаємо. А якщо вони не виявлять належної гостинності й поваги до нашої делегації, то це побачать ті європейці, які приїдуть туди. Це побачить Урсула фон дер Ляєн, це побачить президент Макрон, це побачать інші високопосадовці, які там будуть. І тоді ми матимемо сильних, я не хочу сказати захисників, але сильних партнерів у розмові з Польщею. Тоді Польща опиниться в програшній ситуації, і їй доведеться певною мірою визнати, що вона загралася", – резюмував він.

Нагадаємо, 19 червня Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського нагороди. Він зазначив, що прийняте ним рішення "не спрямовано проти українського народу".

У відповідь Зеленський повернув орден польському колезі, надіславши його Новою поштою та висловив вдячність польському народу за допомогу Україні.

Як розповідав OBOZ.UA, після цього другий, третій і пʼятий президенти України відмовилися від власних польських орденів Білого Орла. Петро Порошенко підкреслив: рішення президента Польщі Навроцького є "несправедливим по відношенню до всього народу України".

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!