Дипломат Левченко: Україна в ЄС і НАТО? Шанси хороші. Інтерв’ю

Дипломат Левченко: Україна в ЄС і НАТО? Шанси хороші. Інтерв’ю

Уже за місяць, на червневому саміті ЄС, Україна може отримати статус кандидата у члени Євросоюзу. Щодо вступу в НАТО, то процедура на вигляд навіть більш проста. Звісно, євроатлантична інтеграція нашої країни не відбудеться завтра, та й Євросоюз наразі не такий одностайний в цьому питанні, як би хотілося.

Відео дня

Але на позицію країни-агресорки Росії та її очільника Володимира Путіна Захід зважає дедалі менше. Українські дипломати та західні адвокати України – Польща та Словаччина – вже ведуть перемовини з країнами ЄС щодо європейської перспективи нашої країни й поступово наближають очікуваний момент.

Про це в ексклюзивному коментарі OBOZREVATEL розповів експосол України у Хорватії, Боснії та Герцеговині Олександр Левченко.

Тимчасова повірена США в Україні Крістіна Квін заявила, що Україна може вступити до НАТО без виконання Плану дій щодо членства за однієї умови – відповідність більшій частині вимог. Ми бачимо помітне послаблення вимог до нашої країни як потенційного члену Альянсу. Наскільки збільшилися наші шанси?

– Ми показуємо, що наша держава може зміцнити Альянс. Входження України в НАТО зміцнить цей союз. І в цьому вже є елемент привабливості для цього військово-політичного об’єднання.

Єдина велика перешкода відома. Тим часом Фінляндія і Швеція крокують до НАТО. Це створює для нас додатковий позитивний фон – інші йдуть і ми теж йдемо. Окрім того, в Брюсселі підтвердили, що це рішення виключно кожної держави щодо того, яким шляхом їй іти. В міжнародному праві досі не було такого, щоб хтось комусь вказував, кому куди йти, а куди не йти.

Нас може заблокувати якась країна-член НАТО, яка не згодна. Але країна, яка не є членом НАТО, не може блокувати. Це повний нонсенс.

Тому демонстрація умінь української армії посилила розуміння в НАТО, що ми могли б бути складовою частиною Альянсу. Умов, які нам залишається виконати, не так вже й багато і вони не настільки складні, як, скажімо, для вступу в Євросоюз.

В принципі, можна було б відносно швидко отримати членство в Альянсі. Це досяжна мета.

Ми розуміємо, що раніше, незважаючи на стан української армії, на перешкоді нашого членства в НАТО стояли передусім політичні питання. Отже, наразі ця остання перешкода у вигляді позиції Росії впала?

– На жаль, вона ще не впала, вона є, вона реальна, але наразі вона не вирішальна. Ми маємо зважати на це, перш для все задля своєї безпеки, безпеки наших людей, наших територій.

І добре було б, щоб ми наперед розуміли, чи підтримують нас країни НАТО в цьому процесі. Бо досить одного вето – і вся конструкція ламається. Наприклад, досі Німеччина заявляла, що вона не бачить Україну в НАТО. А це дуже впливовий член Альянсу. І це вже дійсно перешкода, дійсно політична позиція. Таких країн я нарахував 5-6.

Тобто питання не лише в позиції Орбана?

– Звісно. Хоча й Угорщина заявила (якщо вона не відмовиться від своїх слів), що не перешкоджатиме членству України в НАТО і в ЄС. Це добра зміна позиції. Але є ще країни, які ставляться до цього досить скептично.

Тому тут процес непростий. Я думаю, що щодо Євросоюзу у нас менше перешкод в плані вето, ніж щодо НАТО.

Прогноз щодо вступу України в ЄС і НАТО оптимістичний.

У Міністерстві євроінтеграції повідомили, що Європейську раду закликали терміново надати Україні статус кандидата для членства в ЄС. Що це за статус? Скільки часу після його отримання можливе членство?

– Якщо ви отримаєте статус кандидата, вам залишається технічно виконати умови щодо членства. Їх дуже багато, їх виконати дуже складно, це може тривати багато років, але блокувати членство вже ніхто не буде. Але рішення про надання статусу кандидата політично може заблокувати будь-яка країна-член ЄС. Така небезпека існує.

Відкрито поки що ніхто про це не говорить, але в останній момент якась п’ята колона Кремля може спрацювати. Саме тому наш міністр закордонних справ Кулеба заявив: не грайтеся, бо застосування права вето – це ляпас українському народу, приниження української нації, яка замість Євросоюзу тягне лямку боротьби з російською агресією. Звісно, Україна заслуговує на те, щоб отримати кандидатський статус.

І щодо зміни ставлення пересічних європейців до України. Ми побачили це на конкурсі "Євробачення", де українські виконавці мали безпрецедентну підтримку. Ми розуміємо, що це пісні, це не політика, але чи можна говорити про те, що європейська спільнота налаштована на те, щоб прийняти Україну? Чи будуть європейські політики зважати на таке ставлення своїх громадян?

– Так, дві третини громадян Євросоюзу підтримують наше членство в ЄС. Але хто знає, як налаштована остання третина і в якій країні вона сконцентрована?

Загальна європейська позиція – це дуже важливо, сформована більшість, яка налаштована до нас позитивно – це добре. У нас є адвокати, які лобіюють наше членство в Євросоюзі – це президенти Польщі та Словаччини. Вони оголосили, що будуть розмовляти з кожною країною-членом, щоб вони не відмовилися в останній момент від підтримки нашої кандидатури.

Наш міністр МЗС запропонував включитися в цей процес також Німеччині, бо це надто важливий і надто впливовий гравець.

Об’єктивно у нас непогані умови, але розслаблятися не можна, тому що з кимось будуть працювати і росіяни. Завжди є певні скептики щодо цього процесу.

23-24 червня відбудеться саміт ЄС, де Україна може отримати статус кандидата на членство. У нас попереду є місяць напруженої роботи з кожною країною, з кожним політичним керівником, міністерствами закордонних справ, щоб цей процес в останній момент не був скасований необдуманим рішенням усього лише однієї країни.