Блог | Чи буде Зеленський легітимним 20 травня? Відповідаю на 7 основних питань по виборам президента України
Пресконференція Зеленського та відсутність комунікацій про вибори Президента. Назріває політична криза, яку підігріває опозиція та республіканці США, а від перших осіб скупі фрази, що не на часі. Зробив FAQ по легітимності Зеленського 20 травня.
1. На який строк обирають Президента?
Ч. 1 ст. 103 Конституції встановлює, що Президент обирається строком на 5 років. В Рішенні КСУ № 5-рп/2014 від 15.05.2014 в справі про строк, на який обирається Президент України прямо вказано, що ст. 103 Конституції України необхідно розуміти так, що Президент обирається строком на 5 років. КСУ зазначає: "п'ятирічний строк - єдиний конституційно встановлений строк, на який обирається Президент України. Цей строк однаковою мірою поширюється як на Президента України, обраного на чергових виборах, так і на Президента України, обраного на позачергових виборах". В Конституції та рішеннях КСУ нічого не вказано про можливість про продовження строку повноважень у зв’язку з військовим станом.
2. Чи еквівалентні поняття строк на який обирається Президент та фактичне виконання обов’язків Президента? Чи втратить Зеленський 20 травня 2024 повноваження?
Виходить, що п’ятирічний строк на який обирається особа головою держави та строк фактичного виконання обов’язків Президента можуть бути різними. В ст. 108 Конституції закладений принцип безперервності інституції голови держави і прямо вказано, що Президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України. Конституція не передбачає втрати повноважень Президентом у зв’язку з завершенням п’ятирічного строку на який він обирався: ні автоматичного, ні за рішенням якогось органу. Виходить, щоб діючий Президент втратив свої повноваження, потрібно обрати новообраного Президента або у випадку однієї з 4 умов дострокової втратити повноважень, визначених в ст.108 (відставка, за станом здоров'я, імпічмент, смерть).
3. Чи перейдуть 20 травня 2024 повноваження до Голови Верховної Ради України?
Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. На період до обрання і вступу на пост нового Президента виконання обов’язків Президента покладається на Голову Верховної Ради України лише у разі дострокового припинення повноважень Президента, визначених в ст.108.
З іншого боку парламент вже виходив за межі ст.108 в лютому 2014 і за аналогією закону "у зв’язку з самоусунувся від виконання конституційних повноважень" Януковича поклала повноваження на Голову Верховної Ради України. З юридичної точки зору поспіхом прийнята постанова була сумнівним рішенням, бо треба було йти за процедурою усунення по імпічменту, але далі Вищий адміністративний суд та Верховий Суд України просто відмовилися розглядити цю постанову, оскільки вважали, що це юрисдикція в Конституційного Суду.
Тобто, Володимир Зеленський не втрачає і не передає повноваження, до поки не оберуть нового Президента України, але для цього треба було призначати чергові вибори.
4. Коли треба було обирати Президента на чергових виборах та який орган повинен призначити вибори?
Ч. 5 ст. 103 Конституції встановлює, що чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п’ятого року повноважень Президента України. Тобто 31 березня 2024 ми повинні були б обирати Президента України, але для цього Верховна Рада повинна була б до 21 грудня 2023 мав не пізніше як за 100 днів до дня голосування призначити чергові вибори Президента.
Спікери політичної опозиції звинувачують Зеленського в майбутній узурпації влади. Але цікаво й те, що саме парламентські сили виходить займалися бездіяльністю і не забезпечили в ВРУ прийняття постанови про призначення чергових виборів до 21 грудня 2023. Хоча депутати ВРУ можуть собі це дозволити, оскільки пункт 7 ст. 85 Конституції відносить до повноважень, а не обов’язків ВРУ призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією. Тобто виходить ВРУ може тягнути і не призначати вибори Президента.
5. Чому влада заявляє, що під час воєнного стану вибори заборонені?
Тому що дійсно є такі норми в законах, які суперечать нормам прямої дії Конституції. Згідно ст. 19 Закону "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану забороняються проведення виборів Президента України, а згідно ст. 20 Виборчого кодексу у разі введення в Україні воєнного стану виборчий процес загальнодержавних виборів припиняється з дня набрання чинності відповідним указом Президента України. Після набрання чинності відповідним указом Президента України Центральна виборча комісія ухвалює рішення щодо припинення виборчого процесу на всій території України. Як бачите обидві норми цих законів дещо протирічать приписам ст. 103 Основного закону. З точки зору судової практики є 2 варіанти: або КСУ визнає їх неконституційними, або в мотивувальній частині суди просто не беруть до уваги норми, які прямо протирічать Конституції. Також парламентарі ВРУ могли би простою більшістю в 225 голосів змінити ці норми законів, але поки що вони діючи.
6. Чи станеться "узурпація" влади, якщо Зеленський залишається більше 5 років?
Ст. 5 Конституції: ніхто не може узурпувати державну владу. В рішенні КСУ N 1-5/2005 пояснює, що цю норму треба розуміти як заборону захоплення державної влади шляхом насилля або в інший неконституційний чи незаконний спосіб органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об'єднаннями. Ситуація, коли ВРУ не призначила чергові вибори Президента, мотивуючи наявними обмеженнями законів, не коректно кваліфікувати узурпацією влади.
7. Чому мовчить ЦВК?
ЦВК ще рішенням № 61 від 24 лютого 2022 тимчасово припинив функціонування системи "Державний реєстр виборців" на час дії воєнного стану. За 2 роки ЦВК прийняли ряд рішень про непроведення проміжних виборів в парламент в одномандатних виборчих, але не приймали будь-яких рішень щодо питання щодо виборів Президента.
