Блог | Чи буде самовідвід Байдена: все йде до розумного компромісу

Щодо переваг самовідводу Байдена я вже писав тричі (останнього разу — тут), але є й вагомі фактори з іншого боку.

Відео дня

Перше, що суттєво знижує ймовірність зняття президентом своєї кандидатури на майбутніх виборах, це негативне ставлення його родини до такого "самоімпічменту" й, як наслідок, небажання його самого.

Друге — це проблеми, що пов’язані з необхідною у разі заміни ледь не миттєвою розкруткою нового кандидата по всій країні, які теж існують.

По-трете, проти демократів певною мірою спрацює сам факт майже примусового зняття з перегонів діючого президента, який, до того ж, беззаперечно виграв праймеріз.

Тому найбільш вірогідний варіант — заміна кандидата не в президенти, а у віцепрезиденти (Рузвельт, наприклад, змінював віцепрезидента навіть двічі), причому з одночасною обіцянкою суттєвого розширення віцепрезидентських повноважень порівняно з тими куцими, які зараз фактично має Камала Гарріс.

За післявоєнний час (тобто після Другої світової) траплялися віцепрезиденти, які грали на своєму посту достатньо важливу роль (особливо — у зовнішній політиці): це Ніксон за часів Ейзенгауера, Мондейл за Картера, Буш-старший за Рейгана, Гор за Клінтона, Чейні (безумовний "чемпіон" у цьому плані) за Буша-молодшого, та й власне сам Байден за Обами.

П’ятеро з них (усі, крім Чейні) після свого віцепрезидентства ішли у президенти, й троє з них — Ніксон, Буш Перший і Байден — ними ставали (хоча Ніксон і Байден не одразу).

І навіть не такі впливові віцепрезиденти Трумен, Джонсон і Форд теж ставали президентами, причому перші два ще й з успіхом потім переобиралися.

Тобто лише за час після Рузвельта маємо шістьох президентів США — колишніх віцепрезидентів.

При цьому якщо віцепрезидент не тільки підстраховує на випадок смерті чи відставки президента, але й виконує певні важливі функції, це знімає ті питання, що виникають у зв’язку із президентським здоров’ям та станом.

Коли поруч із президентом балотується, скажімо, молодий і успішний каліфорнієць Ньюсом (аби не Гарріс, бо її в Америці не поважають, тож нехай собі колишня прокурора штату краще стає генпрокуроркою) і цьому кандидату у віцепрезиденти обіцяні — ще за життя президента — важливі повноваження, можна спокійно обирати й Байдена.

Навіть якщо друга особа держави (до речі — водночас голова Сенату) володіє не такими повноваженнями (інколи більшими за президентські!), які були свого часу в Чейні, а реально має хоча б такі, які за Обами мав Байден, стан президента втрачає те критичне значення, яке зараз так лякає американців.

Світ в очікуванні грамотного компромісу. [Не Гарріс] з повноваженнями разом із Байденом — це вже пара, яка дає надію й тому Трампа здатна перемогти, врятувавши Україну й людство.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...