Безпілотники, РЕБ, ШІ і не лише: Україна й Литва запускають ініціативу підтримки оборонних інновацій

Міністерство національної оборони Литви, Міністерство оборони України та кластер Brave1 запускають проєкт грантової підтримки інновацій Brave Lithuania. Йдеться про двосторонню платформу, яка допомагатиме реалізовувати литовські й українські стартапи й новаторські розробки у сфері оборонних технологій.

Запуск програми у Вільнюсі під час NATO–Ukraine Forum анонсували очільниці українського та литовського урядів Юлія Свириденко й Інга Ругінене. На своїй сторінці у Facebook у понеділок, 1 червня, Свириденко поділилася фотографіями та подробицями.

Як працюватиме Brave Lithuania

Очікується, що завдяки цій платформі розробники з обох країн матимуть змогу швидше створювати та впроваджувати рішення у пріоритетних напрямах ОПК-технологій.

"Зокрема, у сферах безпілотних систем, РЕБ, штучного інтелекту, систем зв'язку та інших, які потрібні на полі бою вже сьогодні", – пояснила українська прем'єрка.

Нашу оборонну промисловість вона назвала однією з найдинамічніших у світі. Із 2022 року виробничі спроможності України зросли у 50 разів – з 1 мільярда до 50 мільярдів доларів.

Українці здобули унікальний досвід створення оборонних технологій в умовах повномасштабної війни, тоді як литовці є одними з найближчих партнерів у сфері безпеки й оборони.

"Об'єднання оборонних інноваційних екосистем наших країн відкриває нові можливості для спільних розробок...Такі партнерства зміцнюють обороноздатність України та посилюють безпеку всієї Європи", – впевнена Свириденко.

Вона додала, що з українського боку програму реалізовуватиме державний кластер оборонних технологій Brave1.

Зазначимо, що документ офіційно підписали заступник міністра оборони України Сергій Боєв і заступниця міністра нацоборони Литовської Республіки Віталія Зумерене. Це відбулося 1 червня під час другого NATO-Ukraine Defence Innovators Forum у Вільнюсі.

Як писав OBOZ.UA:

– Нещодавно міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що виділення Україні кредиту на суму 90 млрд євро було корисним, але недостатнім кроком. Він закликав Європу знову порушити питання заморожених російських активів для фінансової підтримки Києва.

– Міністр фінансів Литви Кріступас Вайтекунас зазначав, що в економіці країни-агресора РФ уже помітні "тріщини", тому ЄС має посилити санкції та забезпечити їх неухильне виконання.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!