Блог | Без вільної України нема вільної Польщі

Під час засідання 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН президент Польщі Анжей Дуда порівняв відносини України та Польщі з поведінкою потопельника і його рятівника: перший (у міркуваннях Дуди це начебто Україна) діє інстинктивно і може несвідомо заподіяти шкоду, чи навіть втопити другого, тобто начебто Польщу. Аналогія президента Дуди стосувалася суперечки Києва з Варшавою з приводу експорту до Польщі українського збіжжя. Дуда натякав, що Україна мала б поступитися своїй “рятівниці".

Відео дня

Ця аналогія польського президента є дуже невдалою, адже відстоювання Україною своїх економічних інтересів не становить смертельну небезпеку для Польщі, на відміну від ризику для рятівника, який допомагає потопельнику. Українці справді борються проти екзистенційної загрози з боку РФ, проте аж ніяк не є “потопельниками": завдяки своїй власній стійкості, а також підтримці партнерів Україна впевнена у своїй майбутній перемозі. Підтримка Варшавою Києва - це не лише альтруїзм, але й фундаментальний інтерес самої Польщі. Стало відомим, що ще 12 років тому міністерство оборони Польщі мало план, що у випадку російської агресії проти країни польські війська мали б чинити протягом одного-двох тижнів спротив, а потім відступити на лінію оборони вздовж річки Вісла, а це значить, що 40% польської території мало потрапити під російську окупацію.

За час російської агресії проти України Польща надала Києву військової допомоги на 3 мільярди євро та фінансової майже на мільярд. Крім того, Варшава зробила виплати українським біженцям у сумі декількох сотень мільйонів євро. Отже за 4,5 мільярди євро Польща убезпечила від російської окупації 40% своєї території, яка за останні 20 місяців для країни виробила продукції в двадцять раз більше, ніж надана Україні допомога. От і рахуйте хто кого спасає. При цьому один з колишніх міністрів закордонних справ Польщі заявив, що країни світу діляться на категорії. Одна є країни, які себе поводять хитро як лиси, інші є могутніми як леви, а от треті є гієнами - як Україна та шакалами. Цікаво, що колишній міністр не назвав, до якої групи себе відносить Польща. Як бачимо з планів здачі 40% своєї території, то ніяк не до левів. А от якби колишній міністр знав добре зоологію, то левів можуть зупинити тільки інші леви (що роблять збройні сили України).

Якщо чесно, то Київ свідомий, що Польща надає надзвичайно велику допомогу та підтримку Україні, але вона, як всі ми бачимо, не безкоштовна, а калькуляція навіть сильно в бік Варшави. Ми розуміємо, що Польща знаходиться у передвиборчому періоді, та чи варто високим польським політикам розігрувати українську карту, щоб показати свою твердість у відстоюванні національних інтересів. Кожен уряд світу має стояти на сторожі інтересів своїх виробників і це в Києві добре знають, тільки Україна бажає розвивати торговельні зв’язки зі своїми сусідами на заході за міжнародними правилами та стандартами – не більше і не менше. Якщо є зауваження до українських виробників сільсько-господарської продукції, то Польща може звертати на це увагу відверто і критично. Але не зовсім зрозумілою є форма, коли приймається урядове рішення, яке подобається електорату, проте не відповідає стандартам міжнародної торгівлі, тому Україна і звернулася до Світової організації торгівлі (СОТ) про арбітраж. Варшава зараз впевнена, що Україна вистоїть у боротьбі з російською армією, то більше не турбується за можливу втрату своїх 40% території. Українські воїни справді Польщу захистять без калькуляції, чи буде Варшава допомагати Києву, чи ні. Дехто в Варшаві мабуть забув крилатий вираз батька національного руху, першого президента відродженої польської державності Йозефа Пілсудського, який він сказав сто років тому: "Без вільної України нема вільної Польщі". Цей вислів розшифровується, що якщо під російським натиском падає Україна, то до московських пазурів потрапить і Польща. Україна - на передовій стримування російської агресії в Європу, а Польща - одразу за нею. Щодо суперечки з приводу експорту своєї агропродукції, Україна діє строго в рамках правил і домовленостей з ЄС. Київ готовий прийняти рішення СОТ - навіть, якщо воно буде не на його користь.

Між тим, міністри сільського господарства України та Польщі домовилися знайти рішення щодо експорту української агропродукції, яке враховує інтереси обох країн. Україна та Польща - стратегічні союзники, які мають спільні інтереси, цілі та цінності. Обидві країни потребують одна одної. Зернова криза у відносинах між Києвом та Варшавою була викликана не ворожими намірами сторін, а об’єктивною обставиною - російською блокадою морських портів України. Тому Київ та Варшава домовилися знайти рішення, яке буде однаково вигідне обом сторонам, а значить подолання кризи робить обидві країни сильнішими. Саме так мають вирішувати взаємні проблеми справжні партнери. Росії так і не вдалося підло зіграти на суперечностях Польщі з Україною для послаблення обох країн.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...