Візьміть участь
у розіграші
LTE планшету Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

Персони

Юрій Луценко
Всі персони »

Юрій Луценко

Генеральний прокурор України

8 статей

Луценко Юрій Віталійович, Генеральний прокурор України з 12 травня 2016 року.

Народився 14 грудня 1964 року у м. Рівне.

Український політик і державний діяч. Народний депутат України IV, VI та VIII скликань. Лідер партії «Народна самооборона» (з 1999 по березень 2012 року). З 2013 року голова ініціативи «Третя Українська Республіка». Радник Президента України. Член РНБО.  

Одружений, має двох синів.

Закінчив Львівський політехнічний інститут, інженер електронної техніки.

- 1989-1994 р. – Рівненський завод «Газотрон», майстер дільниці, начальник техбюро цеху, головний конструктор.

- 1994-1996 р. – Рівненська обласна рада, заступник голови.

- 1996-1997 р. – Рівненська обласна державна адміністрація, голова комітету економіки.

- 1997-1998 р. – Міністерство України у справах науки і технологій, заступник міністра.

- 1998-1999 р. – Кабінет міністрів України, помічник Прем’єр-міністра України.

- 1999-2002 р. – помічник-консультант народного депутата України О.Мороза.

- 1996-1998 р. – секретар Політради СПУ.

- 2000-2005 р. – головний редактор опозиційного видання «Грані».

- 2002-2005 р. – Верховна Рада України, народний депутат України IV скликання, фракція СПУ.

- 2005-2006, 2007-2010 р. – Міністр внутрішніх справ України.

У 2006-му створив та очолив громадянський рух “Народна самооборона”. У 2007-му очолив передвиборчий блок “Наша Україна-Народна Самооборона”, народний депутат України VI скликання, фракція “НУ-НС”.

У травні 2013 року оголосив про створення надпартійного руху - Ініціативи “Третя Українська Республіка”.

27 серпня 2014 року був обраний головою політичної партії “Блок Петра Порошенка”.

27 листопада 2014 року обраний головою парламентської фракції партії “Блок Петра Порошенка”, народний депутат України VIIІ скликання.

12 травня 2016 року призначений Генеральним прокурором України.

Політичні репресії стосовно Луценка за часів Януковича

Юрія Віталійовича затримали бійці «Альфа» СБУ 26 грудня 2010 року. 27 лютого 2012 року його засудили до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків на строк до трьох років. Крім того, Юрія Луценка позбавлено 1-го рангу державного службовця. 

Судді київського Печерського райсуду визнали його винним у перевищенні службових повноважень, нецільовому використанні державних грошей, виділенні квартири своєму водієві та зарахуванні йому цивільного стажу як міліцейського. Присудили сплатити державі 643 тис. грн збитків. Для цього конфіскували майно екс-урядовця. Описали машину та київську квартиру.

У червні 2012 почала діяти новостворена спеціальна Моніторингова місія Європарламенту під керівництвом Пета Кокса і Олександра Квасневського зі спостереження за розглядом справ екс-прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко і колишнього міністра МВС Юрія Луценка. Останній термін продовження її дії був до середини листопада 2013 року.

3 липня 2012 р. — Європейський суд з прав людини визнав незаконним арешт Луценка, а також визнав його політично вмотивованим.

7 квітня 2013 року на підставі Указу президента «Про помилування» № 197/2013 звільнений від подальшого відбування основного покарання.

20 березня 2014 року Печерський суд міста Києва відмінив всі судові рішення щодо Юрія Луценка, визнавши його політичним в'язнем. Це рішення було прийняте судом в зв'язку з вступом в дію Закону України № 839-VII «Про реабілітацію осіб на виконання рішень Європейського суду з прав людини», що був прийнятий Верховною Радою України 28 лютого 2014 року.

Наші блоги

Топ-блог