Фредді Мерк'юрі

Фредді Мерк’юрі (справжнє ім'я Фаррух Булсара) – британський співак та автор пісень, вокаліст та піаніст рок-гурту Queen.

Коротка біографія

Фредді Мерк’юрі народився 5 вересня 1946 року в Занзібарі в родині індійців з громади парсів. З восьми років він навчався в британських школах-інтернатах в Індії, а згодом знову повернувся до Занзібару.

Під час революції в Занзібарі в 1964 році його родина втекла до Англії.

Уже шість років по тому Мерк’юрі, який активно писав музику, заснував гурт Queen. До його складу також увійшли гітарист Браян Мей та барабанщик Роджер Тейлор. У перший рік існування гурт мав декількох різних басистів, поки основним учасником не став Джон Дікон.

Саме у складі Queen Мерк’юрі став легендою рок-музики, написавши численні хіти гурту, серед яких Bohemian Rhapsody, Somebody to Love, We Are the Champions, Don't Stop Me Now, Who Wants To Live Forever та інші.

Окрім кар’єри у складі Queen, Мерк’юрі також мав доволі успішну сольну кар’єру, а також продюсував музику для інших виконавців.

1987 року Мерк’юрі діагностували СНІД, але музикант не афішував свою хворобу. Він також продовжив працювати із гуртом. Його вокал можна почути на посмертному альбомі Made in Heaven, який було випущено 1995 році.

Публічне оголошення про те, що Мерк’юрі хворий на СНІД відбулося 23 листопада 1991 року, а вже наступного дня стало відомо про смерть співака від ускладнень хвороби. На момент смерті Фредді було 45 років.

Як член Queen, Мерк’юрі був посмертно включений до Зали слави рок-н-ролу (2001), Зали слави авторів пісень (2003), Зали слави британської музики (2004).

2002 року Мерк’юрі посів 58 місце в опитуванні BBC "100 найвидатніших британців".

Фредді Мерк’юрі вважається одним з найвидатніших співаків в історії рок-музики. Він відомий харизматичною і артистичною поведінкою на сцені, яка була не притаманною лідерам рок-гуртів тих часів.

Його потужний вокал вирізнявся чотириоктавним діапазоном.

Особисте життя

Мерк’юрі впродовж кількох років перебував у стосунках із Мері Остін, з якою його познайомив Браян Мей. Згодом Фредді зізнався їй у своїй гомосексуальності, що поклало край їхнім стосункам. Разом із тим, це не завадило їхній дружбі. Мерк’юрі навіть придбав для Остін житло поблизу своєї нової адреси.

Згодом він називав Мері своєю цивільною дружиною та найкращою подругою. Меркьюрі також був хрещеним батьком її старшого сина Річарда, а після смерті залишив Остін свій маєток у Лондоні.

Під час життя у Мюнхені Мерк’юрі перебував у стосунках із німецьким ресторатором Вінфрідом "Вінні" Кірхбергером та носив срібну обручку, подаровану коханим.

Згодом він зустрічався із ірландським перукарем Джимом Хаттоном, якого називав своїм чоловіком. Хаттон, який у 1990 році отримав позитивний результат тесту на ВІЛ, прожив з Меркьюрі останні сім років його життя, доглядав за ним під час хвороби і був поруч з ним, коли той помер.

Меркьюрі до кінця життя носив золоту обручку, подаровану йому Хаттоном у 1986 році. Він був кремований з нею на пальці.

Імовірна дочка

В травні 2025 року стало відомо, що Мерк’юрі став батьком дочки в 1976 році після роману з дружиною друга і нібито ділив батьківські обов'язки з матір'ю дитини та її чоловіком. Разом із тим, друзі Мерк’юрі поставили під сумнів існування таємної доньки та заявили, що він навряд зміг би втримати таку подію у таємниці.