Девід Лінч

Девід Кіт Лінч – американський кінорежисер, візіонер, художник, музикант та актор. Помер 16 січня 2025 року.

Коротка біографія

Девід Лінч народився в Міссулі, штат Монтана, 20 січня 1946 року.

Його батько, Дональд Волтон Лінч, був науковим співробітником Міністерства сільського господарства США, а мати, Едвіна "Санні" Лінч (уроджена Сундберг), була викладачкою англійської мови. Двоє прабабусь і прадідусів Лінча по материнській лінії були фінсько-шведськими іммігрантами, які прибули до США в 19 столітті.

Лінч вже з дитинства цікавився живописом і малюванням, і навіть мав намір перетворити своє захоплення у кар’єру.

У середній школі Лінч не відзначався успіхами, але був популярним серед інших учнів.

Після школи вступив до Школи мистецтв та дизайну Коркоран у Вашингтоні, а потім перевівся до Школи Музею образотворчих мистецтв у Бостоні, але зрештою покинув навчання, заявивши, що місце його зовсім не надихало.

Згодом Лінч зі своїм другом Джеком Фіском вирішили на три роки поїхати у Європу, аби стати учнями австрійського художника-експресіоніста Оскара Кокошки. Однак, прибувши до Зальцбурга, вони виявили, що Кокошка недоступний. Зрештою Девід та Джек розчаровано повернулися до Сполучених Штатів, провівши в Європі лише два тижні.

Повернувшись до США Лінч за порадою Фіска вступив до Пенсильванської академії образотворчих мистецтв. Саме тут він зустрів свою першу дружину Пеґґі Ріві, з якою одружився 1967 року. Вже наступного року Пеґґі народила їхню доньку Дженніфер.

Щоб утримувати сім'ю, Лінч влаштувався на роботу друкарем гравюр.

У Пенсильванській академії 1967 року Лінч зняв свій перший короткометражний фільм "Шестеро чоловіків хворіють (Шість разів)". Згодом, зрозумівши, що робота із кіно – це саме, те що йому треба, Лінч почав працювати над короткометражними фільмами, шукаючи для себе дорогу у велике кіно.

Його першим повнометражним фільмом став незалежний сюрреалістичний фільм "Голова-гумка" (1977), який мав успіх на телебаченні.

Згодом Лінча номінували на премію "Оскар" за найкращу режисуру за біографічну драму "Людина-слон" (1980), неонуарний трилер "Синій оксамит" (1986) та сюрреалістичну містерію "Малголланд Драйв" (2001).

1984 року на екрани також вийшла екранізація книги "Дюна" від Лінча, яка, однак, не мала успіху.

Романтична кримінальна драма Лінча "Дикі серцем" (1990) отримала "Золоту пальмову гілку" на Каннському кінофестивалі.

Згодом Лінч разом із Марком Фростом створили телесеріал "Твін Пікс" (1990-1991), який змінив американське телебачення. Серіал був номінований на п'ять премій "Еммі", в тому числі в категоріях "Видатна режисура драматичного серіалу" і "Видатний сценарій драматичного серіалу".

Лінч згодом став співавтором сценарію та режисером приквелу "Твін Пікс: Вогонь, іди зі мною" (1992), а також третього сезону серіалу, який вийшов в 2017 році. Сам Лінч також зіграв у серіалі роль агента ФБР Гордона Коула.

Повернувшись у велике кіно, Лінч зняв сюрреалістичний неонуар "Загублене шосе" (1997), біографічну драму "Проста історія" (1999) та експериментальний фільм "Внутрішня імперія" (2006).

Після цього він зняв безліч відеокліпів для популярних виконаців, рекламних відео, а також короткометражних фільмів.

Також знімав відео для свого Youtube-каналу, де розповідав про погоду у Лос-Анджелесі, а також про те, чим займається у вільний час.

Як актор Лінч також зіграв роль Джона Форда у фільмі Стівена Спілберга "Фейбелмени" (2022).

Окрім того, Лінч був музикантом, випустивши студійні альбоми BlueBOB (2001), "Час божевільних клоунів" (2011) та "Велика мрія" (2013).

Він також займався живописом і фотографією.

Він написав книги "Образи" (1994), "Спіймати велику рибу" (2006) та "Кімната для мрій" (2018).

Він отримав визнання критиків за свої фільми, які часто вирізняються сюрреалістичними, мрійливими якостями. За більш ніж п'ятдесятирічну кар'єру він отримав численні нагороди, зокрема "Золотого лева" за життєві досягнення на Венеційському кінофестивалі у 2006 році та Почесну премію "Оскар" у 2019 році.

Критики називали Лінча візіонером та одним з найважливіших режисерів своєї епохи.

Девід Лінч і Україна

Вперше Лінч відвідав Київ у 2009 році. Тоді знаменитий американський режисер приїхав до Боярки, де разом з українцями посадив перші дерева на території майбутнього парку.

Після цього Лінч кілька разів приїжджав в Україну і знайомив українців з діяльністю свого фонду David Lynch Foundation, мета якого поширювати техніку трансцендентальної медитації, яку сам режисер практикував багато років.

25 лютого 2022 року, на другий день повномасштабного вторгнення РФ, під час ефіру в Youtube Лінч підтримав Україну та закликав російського диктатора Володимира Путіна зупинити війну в Україні.

Хвороба і смерть

У 2020 році Девіду Лінчу діагностували складне захворювання – емфізему легень. Він відверто зізнавався, що недуга виникла через його пристрасть до сигарет, якої він позбувся лише 2022 рку.

В 2024 році стало відомо, що через хворобу Лінч більше не може виходити з дому.

16 січня 2025 року Девід Лінч помер у віці 78 років.

Особисте життя

Девід Лінч був чотири рази одружений та має четверо дітей. Його донька Дженніфер пішла стопами батька і теж стала режисеркою.