"Зблизився з дочкою Путіна": ЗМІ розкрили, як Мединський став головним перемовником Кремля щодо України

На переговорах Росії та України в Туреччині, що почалися 2025 року, делегацію РФ очолив радник російського диктатора Володимир Мединський. І Україна, і Захід це призначення розшифрували єдиним можливо вірним чином: Кремль не має наміру вести реальні переговори про завершення війни, тому й відправив до Стамбула Мединського, який не має повноважень, але встиг заробити репутацію "клоуна" не тільки за межами РФ, а й усередині держави-агресорки.

Відео дня

Як колись дрібний апаратний функціонер примудрився перетворитися не тільки на "головного парламентера", а й на ідеолога "традиційних цінностей", розповіли журналісти російського видання "Важные истории", Delfi Estonia, проєкту українського "Радіо Свобода" "Схеми" і шведського Expressen у спільному розслідуванні. Вони переконані: не останньою причиною "кар'єрного злету" Мединського стало його зближення з однією з дочок Володимира Путіна – Катериною Тихоновою.

Співрозмовник журналістів, офіцер європейської розвідки, зазначив, що позиції Мединського в Кремлі значно зміцнилися після переговорів між Росією та Україною в березні 2022 року. А з літа 2024 року Мединський отримав у своє розпорядження цілий підрозділ адміністрації президента, який курує питання культурної та історико-освітньої політики, "відділ зі створення ідеології", як характеризував його співрозмовник авторів матеріалу.

Становлення функціонера: від піарника – до міністра

Уродженець міста Сміла в Черкаській області, Мединський на початку 1990-х закінчив престижний факультет міжнародної журналістики в МДІМВ, а стажування проходив у посольстві СРСР у Вашингтоні. Після працював у газеті "Россия" і займався, як розповідав в одному з інтерв'ю сам, "найчорнішим піаром, який тільки можна собі уявити","виробництвом духопідйомного фейку".

У 1992-му разом із майбутнім гендиректором ТАСС Сергієм Михайловим і ще кількома випускниками МДІМВ Мединський заснував PR-агентство "Корпорація Я", яке надавало послуги банкам, тютюновим компаніям і навіть фінансовій піраміді "МММ".

Кар'єру чиновника Мединський почав у 1998-му – радником з інформаційної політики у міністра з податків і зборів Георгія Бооса. Потім, завдяки протекції Бооса, працював у передвиборчому штабі "Родина— Вся Россия", в апараті заступника голови Держдуми, у виконкомі "Єдиної Росії" по Москві.

У 2003 році з подачі Бооса Мединський став депутатом Держдуми. Там колишній піарник лобіював багато важливих законопроєктів, наприклад , про регулювання грального бізнесу, вигідне великим гравцям ринку.

"Не дуже рефлексивний, не дуже швидко міркує, але гне свою лінію, упертий такий", — характеризував Мединського в розмові з журналістами його колишній колега.

Інший співрозмовник, який працював на той час із Мединським, згадує його як людину "невпевнену в собі, дуже закомплексовану", яка намагалася "бути в колективі" і "невпопад розповідала дивні анекдоти".

"Буває, що людина дуже хоче здатися своєю і це їй катастрофічно не вдається", – заявив співрозмовник авторів розслідування.

Уже в той час, за словами його знайомих, Мединський виділявся "своєю одержимістю російською історією".

"Від самого початку він глибоко вразив мене тим, що в нього була дуже оригінальна концепція історії, що тоді здавалася маргінальною. Вона полягала в тому, що Росії завжди "гадила англічанка", тисячу років, і що ми насправді білі й пухнасті. А все, що про нас розповідають — це все міфи. Я спрощую, але ця конструкція в його голові була абсолютно чітка. Вона для ліберала, мене, була шокуючою", – розповів один із них.

У Держдумі Мединський просидів два скликання, до 2012-го. Коли втретє не переобрався – того ж року став довіреною особою Володимира Путіна .

"Оскільки добре, старанно працював, рвав і метав, як то кажуть, і Путін його в якийсь момент помітив", — цитують журналісти співрозмовника, який співпрацював у той час із Кремлем.

А незабаром Мединський несподівано отримав посаду міністра культури.

"Сурков його запропонував міністром культури зробити. Їм (команді Суркова. — Ред.) потрібні були виконавці... Ну що, язик підвішений. Каже, що наказано, і готовий сидіти і тему розробляти сам, з ініціативою, що називається, можна доручити тему і бути впевненим, що він більш-менш пристойно відпрацює. Такі виконавці (у Кремлі. — Ред) — на вагу золота", – додало те саме джерело.

Автори розслідування зазначили, що за Мединського міністерство культури РФ стало повноцінним ідеологічним інструментом. Одразу після його приходу 2012 року мінкульт підготував список пріоритетних тем для російського кінематографа: "Росія — багатонаціональна країна", "Військова слава Росії", "Народна війна... драматичні сторінки історії Великої Вітчизняної".

Після анексії Криму, 2014 року Мінкульт відмовив фестивалю документального кіно "Артдокфест" у фінансовій допомозі, заявивши, що фестиваль не отримає бюджетних грошей через "антидержавну" позицію його президента Віталія Манського, що стало особистим рішенням Мединського.

Скандали під час "міністерської кар'єри" Мединського супроводжували російський мінкульт постійно. Наприклад, у 2016 році він звільнив тодішнього директора Держархіву Сергія Мироненка, який назвав міфом "подвиг панфіловців". Цю вигадану історію сам Мединський назвав "святою легендою", а тих, хто в ній сумнівається –, - "мерзотами кінченими".

А 2018-го мінкульт відкликав прокатне посвідчення комедії Армандо Іаннуччі "Смерть Сталіна", заборонивши показувати її в Росії, оскільки Мединському не сподобалося, як режисер показав радянського диктатора.

Зоряний час Мединського

Саме Мединський, за словами знайомого з ним співрозмовника, став одним з авторів президентського указу про традиційні духовно-моральні цінності, підписаного Путіним 2022 року. Документ став фундаментом нового консервативного курсу Росії: з ворогами, сакральними традиціями і заборонами. Зараз він використовується як інструмент цензури: Мінкульт вимагає від галерей, театрів і кінопрокатників працювати тільки з творами, що відображають "традиційні цінності".

У відставку з посади міністра культури Мединського відправили 2020 року – і він одразу ж перейшов у Кремль "помічником президента".

"Це був зоряний час Володі, тому що ось ця його концепція, мабуть, потрапила в, так би мовити, резонанс із тим, що Володимир Володимирович [Путін], почав думати про Росію. Як 20 років тому він щиро вірив у цю концепцію, що кругом вороги, а Росія "біла і пухнаста", так він і зараз у це вірить. І Путін у це вірить. Можна сказати, що вони знайшли один одного в цьому сенсі", – розповів один зі співрозмовників авторів матеріалу.

Ще один співрозмовник, близький до Кремля політик, назвав Мединського "цілісною політичною фігурою" і назвав його "затребуваним".

"Я думаю, що він січе. І він просік це давно, і книжки він почав писати про традиційні ось ці всі міфи", – заявив він.

Джерела авторів матеріалу називають Мединського "одним із небагатьох членів адміністрації президента, хто може організувати зустріч або особисту розмову з Путіним".

Через доньку – до батька

Крім управління "підрозділом з ідеології" в АП, він бере участь у закритих семінарах на ту саму тему з Катериною Тихоновою —, старшою донькою Путіна, каже людина, яка працювала раніше на Кремль. Він називає Мединського "тихоновцем" — за його словами, той входить до найближчого кола дочки президента – що й стало одним із ключових чинників не тільки зміцнення його позицій, а й того, що саме Мединського призначили "головним переговірником Кремля щодо України".

"Мединський якимось чином сподобався Катерині... І наслідком стало, зокрема, й те, що він перебуває в полі зору тата, і той такий важливий проєкт, як переговори, він доручає саме йому. Тобто вважає його достатньою мірою адекватним, набагато адекватнішим, ніж Лаврова, схоже", — заявив співрозмовник, знайомий із Мединським.

"Я думаю, він уміє підбирати потрібні формулювання для Путіна. У Путіна є свої ідеї, наприклад на саміті в Бухаресті 2008 року він уже говорив, що української держави не існує. Тобто ці ідеї були в Путіна й раніше, але тепер Мединський допомагає надавати їм ідеологічної форми", — додало джерело, "близьке до структур безпеки Естонії".

Офіцер європейської розвідки, з яким поговорили автори цього розслідування, називає Мединського автором путінського есе "Про історичну єдність росіян і українців".

Проте кілька співрозмовників авторів матеріалу, які знають Мединського, у щиру одержимість його історією не вірять і вважають його кон'юнктурником.

Вони описують його як прагматичну і цинічну людину без твердої ідеології, але з гострим чуттям.

"Так, Путіну подобається вся ця історична маячня. Мединський знайшов собі хорошу нішу. Він цілком усвідомлює, що історія — лише інструмент пропагандистської маніпуляції, буде нею маніпулювати, як вигідно в поточній кон'юнктурі. Він цілком відкрито про це говорить", — каже колишній співробітник російського уряду.

Навіть серед співробітників адміністрації президента Мединський здобув репутацію "безпринципної людини".

"Марно обговорювати його ідеологію, тому що її немає, це абсолютно кон'юнктурна людина, абсолютно безпринципна. Треба буде направо, треба буде наліво — взагалі без питань", – заявив один зі співрозмовників журналістів.

Інший же наголосив, що Мединський є "неприємною людиною", якій не знайомі "людські поняття" і яка прагне "придавлювати і притоптувати оточуючих".

Головний переговорник Кремля

Деякі співробітники адміністрації президента РФ зневажливо ставляться до Мединського на посаді парламентера і вважають його призначення "способом познущатися над світом".

"Якщо почнуться серйозні переговори, то буде просто інший парламентер", — упевнений співрозмовник авторів матеріалу, близький до управління внутрішньої політики Кремля.

Такий імідж у Мединського склався і на Заході, де вважають його участь у переговорах знущанням над українською стороною, розповідає європейський чиновник. За його словами, це показник низького рівня делегації, і свідчить про те, що і тоді Росія не вела переговори всерйоз.

"Мединський — листоноша, жодних рішень він не ухвалює", – заявив чиновник.

Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін у розмові з авторами статті заявив, що Мединський у складі переговорної групи чинить на українців "психологічний тиск" і відіграє роль "агресивного переговірника", заявляючи, що України не існує.

"Це призначення — це усвідомлений вибір Путіна, тому що Мединський відіграє роль ідеолога... Його призначення на переговори означає, що Путін заходить у переговорний процес саме з цих ідеологічних позицій", – вважає Клімкін.

Підозра від СБУ та відсутність у санкційних списках Заходу

Окремим напрямком діяльності Мединського на посаді радника російського диктатора стало створення нової лінійки підручників з історії для учнів 5-11 класів середніх шкіл: вони, як зазначається, відповідають новим "історико-культурним стандартам".

"Україна в них представлена як штучне, випадкове або вороже Росії утворення, російська агресія виправдовується, а Росія подається як "цивілізаційний центр", — констатувала українська юристка Дар'я Свиридова.

За цими "підручниками" окупанти "навчають" також дітей на окупованих територіях України.

В Україні підручники під авторством Мединського стали приводом кримінальної справи. У повідомленні про підозру, виданому Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, зазначено, що Мединського підозрюють у порушенні двох статей КК України: про "розповсюдження матеріалів із закликами до зміни державного кордону України, поєднане з розпалюванням національної ворожнечі" і про "виготовлення матеріалів, які містять виправдання збройної агресії РФ проти України, тимчасової окупації частини території України, а також глорифікацію осіб, які здійснювали агресію".

В Україні Мединського заочно заарештовано й оголошено в розшук.

Прикметно, що, незважаючи на близькість до Путіна, публічну підтримку війни та масштабні пропагандистські кампанії, Мединський досі не внесений до санкційних списків ні ЄС, ні США.

Восени 2023 року, у розпал війни, його дружина і діти відпочивали на Лазурному березі — у Монте-Карло, Каннах і Ніцці. Фотографії з відпустки вони публікували в соцмережах.

Європейський чиновник, який працює над санкційними рішеннями, сказав авторам статті, що Мединський не фігурував у жодному обговоренні. За словами джерела, це пов'язано з тим, що "такі країни, як Угорщина, наклали б на це рішення вето".

Представниця ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Анітта Гіппер сказала авторам, що всі призначення санкцій здійснюються Радою в індивідуальному порядку на основі консенсусу, відсутність Мединського в цьому списку вона коментувати не стала.

"Мединський не відповів на запит "Важных историй" про інтерв'ю. Натомість у виданні "Комсомольская правда" вийшла стаття з погрозами кореспонденту. У "КП" анонсували, що "іноагенти вирішили атакувати Володимира Мединського" і готують проти нього "викривальне" розслідування, а також нагадали, що за передання інформації та співробітництво з організаціями, визнаними екстремістськими й небажаними, у Росії загрожує реальний термін", – резюмували автори матеріалу.

Що передувало

Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що готується обмін і ще одна зустріч із російською стороною в Туреччині, вона може відбутися в середу, 23 липня.

Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що цього разу російська делегація має мати мандат для реальних переговорів.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!